Page 433 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 433

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

          трібні. За кілька тижнів обшукові бригади перетворили Україну на зону абсолют-
          ної катастрофи.
              Немало тих, хто вижив у тому пекельному випробуванні, поділився сво-
          їми спогадами, коли виникла така можливість. Свідчення окремо взятої лю-
          дини завжди є суб’єктивними. Коли ж про позбавлення всіх запасів їжі по-
          серед зими розповідали сотні й тисячі свідків Голодомору, ці повідомлення
          об’єктивізувалися, тобто перетворювалися на документи. Таким документом
          стала фундаментальна книга, видана Інститутом історії України НАН України,
          яка складалася з окремих абзаців або навіть рядків із надрукованих у різні часи
          спогадів українських громадян. Саме тих абзаців і рядків, де йшлося про вилу-
          чення абсолютно всієї їжі  .
                                   146
              Як зазначалося вище, Й. Сталін на об’єднаному засіданні політбюро ЦК і
          Президії ЦКК ВКП(б) 27 листопада 1932 р. однією з причин важкого продо-
          вольчого становища у містах назвав «неправильний підхід значної частини
          сільських комуністів до колгоспів і радгоспів». Відряджаючи в ці дні в Україну
          заступника голови ОДПУ в Україні В. Балицького, він його належним чином
          проінструктував. Зміст інструкцій В. Балицький виклав в оперативному наказі
          по ДПУ УСРР № 1 від 5 грудня 1932 р. Перед його підлеглими ставилося таке
          завдання: «нагальний прорив, викриття та розгром контрреволюційного по-
          встанського підпілля, яке пов’язане із закордоном та іноземними розвідками, го-
                                                         147
          ловним чином польським генеральним штабом»  .
              Йшлося про запобігання можливій протидії «сокрушительному удару» з
          боку периферійних керівників і сільських комуністів. Саме для цього Й. Ста-
          лін вирішив ототожнити протидію задуму покарати українських селян за сабо-
          таж з контрреволюційною діяльністю в інтересах іноземних розвідок. Апарату
          ДПУ УСРР наперед було видано версію (з усіма її нюансами аж до польського
          генерального штабу), яку він мав не лише підтвердити слідчими діями, а й ма-
          теріалізувати у вигляді контрреволюційних організацій з уже заарештованим
          членським складом.
              Діючи завжди на випередження, чекісти звикли створювати у своїх кабіне-
          тах фантомні контрреволюційні організації, однак те, що вони зробили, коли
          відбувалася конфіскація всього наявного продовольства в сільській місцевості,
          виявилося безпрецедентним за масштабами. В історіографії ця тема майже не
          розроблена, проте підсумки чекістської операції підбиті в оперативному наказі
          В. Балицького по ДПУ УСРР № 2 від 13 лютого 1933 р. Створена за наказом
          Й. Сталіна ударно-оперативна група, як указувалося в преамбулі цього докумен-
          та, виконала те, чого від неї очікували: «Викрито контрреволюційне повстанське
          підпілля на Україні, що охопило до 200 районів, близько 30 залізничних станцій
          і депо, ряд пунктів прикордонної смуги. В процесі ліквідації встановлено зв’язок

              146  1933: «І чого ви ще живі?» / Упоряд. Т. Боряк. Київ, 2016.
              147  Шаповал Ю.І., Золотарьов В.А. Всеволод Балицький. Особа, час, оточення. Київ, 2002.
          С. 189.
                                              371
   428   429   430   431   432   433   434   435   436   437   438