Page 430 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

потрібно застосувати натуральні штрафи — м’ясом (в обсязі 15-місячної норми
139
м’ясозаготівлі) і картоплею (в розмірі річної норми здачі) .
Беручи до уваги те, що держава встигла до листопада, коли з’явилися ці поста-
нови, вилучити з села поточний урожай зернових культур, пункти про натуральні
штрафи створювали законодавчу базу для позбавлення селян іншого продоволь-
ства тривалого зберігання як покарання за провал хлібозаготівельного плану.
У постановах йшлося про м’ясо і картоплю. Інші продовольчі продукти,
одержані селянами на присадибних ділянках, не згадувалися. Найбільш автори-
тетний дослідник голоду 1932—1933 рр. в російському селі В. Кондрашин ствер-
джує, розповідаючи про дії комісії Л. Кагановича в Північно-Кавказькому краї:
«є величезна кількість свідчень конфіскації вирощеної на присадибних ділянках
колгоспників та одноосібників продукції, а також законсервованих дарів приро-
140
ди як покарання за невиконання державних зобов’язань» . Одночасно вчений
цитує офіційний документ — рішення Старомінського райкому ВКП(б) Північ-
но-Кавказького краю — щодо санкцій проти населення станиці Новосільської і
наводить реакцію на нього з боку В. Молотова. Райпартком ухвалив: «Застосува-
ти найбільш суворі заходи впливу і примушування, здійснюючи вилучення всіх
продуктів харчування». В. Молотов у листі до М. Хатаєвича (у листопаді 1932 р.)
назвав це рішення «небільшовицьким» і таким, що випливає «з відчаю, до чого
ми не маємо жодних підстав, оскільки партія виступає проти практики місцевих
властей брати будь-який хліб і де завгодно, не рахуючись і т. п.» .
141
Слід звернути увагу на недомовку «і т. п.», за якою стояв факт голодної смер-
ті пограбованих державою селян. Показово й те, що В. Молотов означив фразою
«брати хліб» вимогу райпарткому про вилучення «усіх продуктів харчування».
Отже він, як і Й. Сталін, який стояв за ним, не схвалював появи письмових указі-
вок про вилучення посеред зими у селян всіх запасів продовольства тривалого збе-
рігання. Шукати такий документ за підписом Й. Сталіна або осіб з його оточення в
архівних фондах будь-якого ступеня секретності — марна справа. Кому з людей, які
виходили на центральну трибуну мавзолею В. Леніна під час урочистих демонстра-
цій, хотілося бути звинуваченим у смерті мільйонів беззахисних селян?
27 листопада Й. Сталін скликав спільне засідання політбюро ЦК і Президії
Центральної контрольної комісії ВКП(б), на якому поставив питання про групу
О. Смирнова. Заперечуючи свою особисту відповідальність за провал хлібозаго-
тівель, на чому загострювали увагу члени цієї групи, він назвав дві причини важ-
кого продовольчого становища, що склалося у містах: а) проникнення в колгоспи
і радгоспи антирадянських елементів з метою організації шкідництва і саботажу;

139 Голод 1932—1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. Київ, 1990.
С. 254, 257; Колективізація і голод на Україні. 1929—1933. Зб. док. і матеріалів / За ред.
С.В. Кульчицького. Київ, 1992. С. 549.
140 Кондрашин В. Голод 1932—1933 годов: трагедия российской деревни. Москва, 2008.
С. 216.
141 Там само.
368