Page 421 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

функціонувало завдяки природній мотивації виробника. Ринковий «лик» кол-
госпного ладу пом’якшував диспропорції командної економіки.
Комуносоціалізм, або Марксів соціалізм як специфічний різновид цієї док-
трини, був утопією. Втілюючи її в життя терористичними засобами, ленінсько-
сталінська держава-комуна спромоглася експропріювати суспільство, але не до
кінця. Спотворений світ російсько-радянського комуносоціалізму став реаль-
ним завдяки тому, що не «дотягував» до Марксового. По-перше, державна влас-
ність не була загальнонародною, тобто зберігала ознаки приватної у володінні
вождів, які контролювали державу. По-друге, в суспільстві, експропрійованому
державою, зберігалися скалки приватної власності і вільного ринку. Залишаю-
чись відданим Марксовому баченню комуносоціалізму, партійне керівництво на
чолі з Й. Сталіним сподівалося, що зроблена селянам у березні 1930 р. фундамен-
тальна поступка стане такою ж тимчасовою, як неп. ХVІ з’їзд ВКП(б), який пра-
цював у червні-липні 1930 р., зазначив, що «колгоспний рух може підсилитися
до вищої форми — комуни відповідно до підвищення технічної бази, зростання
колгоспних кадрів і культурного рівня колгоспників» .
102
Перехід держави від продподатку, що стягувався у певному відсотку від
виробленої продукції, до конфіскаційної продрозверстки у формі контракта-
ції викликав той самий ефект, який спостерігався під час ленінського штурму
1918—1920 рр., — економічну катастрофу. Новостворені колгоспи занепадали,
а держава надолужувала свої втрати за рахунок споживання селян. Останні, щоб
не померти з голоду, мусили зосереджувати максимум зусиль на роботі у при-
садибному господарстві. Дефіцит хліба у розпорядженні держави призводив до
зняття з карткового постачання цілих категорій міського населення, скорочення
експорту зерна й відповідно — зменшення валютних надходжень. Неповернен-
ня іноземних короткострокових кредитів (довгострокові позики радянському
урядові були недоступні) загрожувало конфіскацією зарубіжної власності за су-
довими позовами.
У червні 1932 р. Й. Сталін у листі до Л. Кагановича зауважив, що Нар-
комтяжпром «захлинається від грошей» і на наступний квартал йому потріб-
но дати менше . Тоді ж у листі, адресованому Л. Кагановичу, В. Молотову й
103
С. Орджонікідзе, генсек заявив, що «перегодовування» Наркомтяжу створює
ненормальне і небезпечне становище у промисловості, не кажучи вже про те, що
104
виникає загроза нових продовольчих ускладнень . Отже, Й. Сталін розумів,
що є прямий зв’язок між «перегодовуванням» важкої промисловості, хлібоза-
готівлями і голодом. Наприкінці липня 1932 р. він дав вказівку скоротити капі-
таловкладення в народне господарство на 500—700 млн руб. Тоді ж військо-
105
вий бюджет на 1933 р. було скорочено з 7 до 5—6 млрд руб. Коли К. Ворошилов

102 КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Т. 4. С. 431.
103 Сталин и Каганович. Переписка 1931—1936 гг. Москва, 2001. С. 187.
104 Там само. С. 191.
105 Там само. С. 341.
359