Page 411 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

кріпосного права. Не слід забувати, що поряд з Центрпосівкомом для робітни-
чого класу було засновано Головкомтруд, покликаний боротися з «дезертирами
трудового фронту» шляхом ув’язнення в таборах ЦУЛАГу (Центрального управ-
ління таборами). Робітники могли працювати тільки там, де їм було вказано орга-
нами управління промисловістю. Утопічна Марксова ідея комунізму у виконанні
ленінської держави-комуни обернулася відродженням кріпацтва.
В умовах гострої економічної і політичної кризи В. Ленін припинив будів-
ництво комуносоціалізму і повернувся до нормальної економічної політики, яку
назвали новою. НЕП він оголосив тимчасовим відступом, наголошуючи тим са-
мим, що не відкидає ідею комуністичного штурму з «усуспільненням» дрібних
товаровиробників, а лише відкладає її втілення в життя на 10—20 років. Однак у
статті «Про кооперацію», продиктованій після відходу від державних справ, він
розвинув кооперативний план, альтернативний покладеній в основу програми
РКП(б) марксистській доктрині комунізму.
У цій статті В. Ленін висловлювався вкрай обережно, щоб не відштовхнути
комуністів, вихованих на постулатах програми РКП(б). Слід взяти до уваги й те,
що статтю диктувала людина в напівпаралізованому стані, яка формулювала тези
безсистемно й іноді губилася в думках. Однак було очевидно, що вождь відмов-
лявся від своїх попередніх неодноразових тверджень про селянські кооперативи
як «капіталістичну» форму господарювання і сільськогосподарські комуни як
«соціалістичну» форму.
Під час переходу до непу В. Ленін визнав «економічну неможливість» по-
літики, здійснюваної протягом попередніх трьох років у точній відповідності з
вимогами Марксової доктрини. За ці роки стала очевидною утопічність налаго-
дження обміну суспільної праці без опосередкування товарно-грошовими від-
носинами. Це змусило партію повернутися обличчям до ринку, дозволити при-
ватну торгівлю і розпочати розгортання державної торгівлі, щоб пристосувати
одержавлений сектор економіки до ринкових умов. За два роки непу вдалося до-
сягти істотних успіхів у господарському відродженні. Чи варто було за цих умов
говорити про майбутнє припинення непу і повернення до політики нищення
товарно-грошових відносин, чого вимагала комуністична доктрина?
Стаття «Про кооперацію» не давала на це чіткої відповіді. Проте автор смі-
ливо починав з неймовірних для послідовників комуністичної доктрини твер-
джень: при максимальному кооперуванні населення сама собою досягається со-
ціалістична мета; в непі ми зробили поступку принципові приватної торгівлі, але
саме з цього випливає (всупереч поширеній думці) гігантське значення коопера-
ції. Лад цивілізованих кооператорів — це і є лад соціалізму .
74
Зміст статті доводив, що автор переосмислив суть нової економічної полі-
тики. 20 листопада 1922 р. Ленін заявляв з трибуни Московської ради: «З Росії
непівської буде Росія соціалістична». Неп і соціалізм були для нього явищами
несумісними. А через неповних два місяці, на початку січня 1923 р., він дикту-

74 В.І. Ленін. Останні листи і статті. Київ, 1989. С. 31, 34—35.
349