Page 461 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 15. Інструментарій соціальних змін: більшовицький терор і радянізація в Україні

Зважаючи на масштаб операцій, у практику був впроваджено принципово
новий характер засудження — «альбомний». Працівники НКВС, закінчивши
слідство, складали довідки на кожного заарештованого і пропонували міру пока-
рання. Довідки у свою чергу комплектували в список, завіряли, підтримуючи або,
навпаки, відхиляючи пропоновані заходи, начальник УНКВС та місцевий про-
курор. І лише в Москві нарком внутрішніх справ (М. Єжов) та прокурор СРСР
(А. Вишинський) виносили остаточне рішення. Вироки виконували після повер-
нення альбомів на місця.
Слідчі НКВС поширили методику формування справ «польської акції»
на всі інші національні лінії. З весни 1938 р. розроблення цих «ліній» стає
основним напрямом діяльності органів. З серпня 1938 р. оформляти справи
в «альбомному порядку» було заборонено. На той час центральний апарат
НКВС СРСР був завалений нерозглянутими справами на 126 тис. осіб. Відпо-
відно до постанови політбюро від 15 вересня 1938 р. (та спеціального наказу
НКВС № 00606) терміном на 2 місяці спеціально для їх розгляду було створено
«особливі трійки». До них входили начальник УНКВС, перший секретар об-
кому та обласний прокурор. Розгляду спеціальними трійками підлягали осо-
бові справи осіб, заарештованих до 1 серпня 1938 р. (за винятком іноземних
підданих). З цього часу хвиля терору потроху вщухає, набуваючи більш помір-
них форм: питома вага вищої міри покарання серед обвинувальних вироків
суттєво зменшується, незначна кількість арештантів виходять на волю через
«відсутність складу злочину». Всі «масові операції» було завершено відпо-
відно до рішення політбюро від 16 листопада 1938 р. та постанови РНК СРСР
й ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р. По всіх національних лініях в СРСР
засудили 335 513 осіб, з них 73,66 % розстріляли .
56
Втрати радянської України внаслідок цих подій були болісними. У резуль-
таті так званої грецької операції лише на Донбасі з 3 628 заарештованих 3 470
57
були розстріляні, 158 — відправлені до таборів . За підсумками аналогічної
німецької спецоперації знищили 3 608 з 4 265 заарештованих німців , в ході
58
польської операції на Донбасі 3 029 з 3 777 заарештованих поляків було засу-
джено на смерть (723 отримали тюремні строки) . Представників національних
59
меншин було взято на особливий облік. Наприкінці квітня 1938 р. відділи реє-
страції громадянського стану отримали таємний циркуляр, відповідно до якого
60
національність громадянина мала визначатися лише за національністю батьків .
Приклади, наведені в циркулярі, стосувалися передусім німців, поляків та греків.
Наголошувалося, що «…незалежно від місця народження, давності проживання

56 Охотин Н., Рогинский А. Из истории «немецкой операции» НКВД 1937—1938 гг.
С. 45. URL: http://pmem.ru/index.php?id=114 (дата звернення: 20.11.2020).
57 Никольский В.М. Греческая операция. Правда через годы… Донецк, 1998. С. 43.
58 Нікольський В.М. «Велика чистка». Правда через роки… Донецьк, 1995. С. 29.
59 Там само.
60 Реабілітовані історією. У 27 т. Донецька область. Кн. 1. С. 271.
399