Page 461 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 461

Розділ 15. Інструментарій соціальних змін: більшовицький терор і радянізація в Україні

              Зважаючи на масштаб операцій, у практику був впроваджено принципово
          новий характер засудження — «альбомний». Працівники НКВС, закінчивши
          слідство, складали довідки на кожного заарештованого і пропонували міру пока-
          рання. Довідки у свою чергу комплектували в список, завіряли, підтримуючи або,
          навпаки, відхиляючи пропоновані заходи, начальник УНКВС та місцевий про-
          курор. І лише в Москві нарком внутрішніх справ (М. Єжов) та прокурор СРСР
          (А. Вишинський) виносили остаточне рішення. Вироки виконували після повер-
          нення альбомів на місця.
              Слідчі НКВС поширили методику формування справ «польської акції»
          на всі інші національні лінії. З весни 1938 р. розроблення цих «ліній» стає
          основним напрямом діяльності органів. З серпня 1938 р. оформляти справи
          в «альбомному порядку» було заборонено. На той час центральний апарат
          НКВС СРСР був завалений нерозглянутими справами на 126 тис. осіб. Відпо-
          відно до постанови політбюро від 15 вересня 1938 р. (та спеціального наказу
          НКВС № 00606) терміном на 2 місяці спеціально для їх розгляду було створено
          «особливі трійки». До них входили начальник УНКВС, перший секретар об-
          кому та обласний прокурор. Розгляду спеціальними трійками підлягали осо-
          бові справи осіб, заарештованих до 1 серпня 1938 р. (за винятком іноземних
          підданих). З цього часу хвиля терору потроху вщухає, набуваючи більш помір-
          них форм: питома вага вищої міри покарання серед обвинувальних вироків
          суттєво зменшується, незначна кількість арештантів виходять на волю через
          «відсутність складу злочину». Всі «масові операції» було завершено відпо-
          відно до рішення політбюро від 16 листопада 1938 р. та постанови РНК СРСР
          й ЦК ВКП(б) від 17 листопада 1938 р. По всіх національних лініях в СРСР
          засудили 335 513 осіб, з них 73,66 % розстріляли  .
                                                          56
              Втрати радянської України внаслідок цих подій були болісними. У резуль-
          таті так званої грецької операції лише на Донбасі з 3 628 заарештованих 3 470
                                                          57
          були розстріляні, 158 — відправлені до таборів  . За підсумками аналогічної
          німецької спецоперації знищили 3 608 з 4 265 заарештованих німців  , в ході
                                                                              58
          польської операції на Донбасі 3 029 з 3 777 заарештованих поляків було засу-
          джено на смерть (723 отримали тюремні строки)  . Представників національних
                                                         59
          меншин було взято на особливий облік. Наприкінці квітня 1938 р. відділи реє-
          страції громадянського стану отримали таємний циркуляр, відповідно до якого
                                                                                     60
          національність громадянина мала визначатися лише за національністю батьків  .
          Приклади, наведені в циркулярі, стосувалися передусім німців, поляків та греків.
          Наголошувалося, що «…незалежно від місця народження, давності проживання


              56  Охотин Н., Рогинский А. Из истории «немецкой операции» НКВД 1937—1938 гг.
          С. 45. URL: http://pmem.ru/index.php?id=114 (дата звернення: 20.11.2020).
              57  Никольский В.М. Греческая операция. Правда через годы… Донецк, 1998. С. 43.
              58  Нікольський В.М. «Велика чистка». Правда через роки… Донецьк, 1995. С. 29.
              59  Там само.
              60  Реабілітовані історією. У 27 т. Донецька область. Кн. 1. С. 271.
                                              399
   456   457   458   459   460   461   462   463   464   465   466