Page 466 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Великий терор привів до розростання ГУЛАГу, якому не зараджували навіть
масові «розвантаження» таборів. Загалом на теренах СРСР упродовж 1937—
1939 рр. функціонувало 58 управлінь виправно-трудових таборів (УВТТ) і та-
бірних відділень центрального підпорядкування. В серпні 1937 р. було організо-
вано сім нових лісових УВТТ. Все це «господарство» потребувало охоронців і
керівників табірних адміністрацій. Саме сюди й було скеровано частину репре-
сованих за звинуваченнями у зловживаннях чекістів, які відбували покарання чи
намагалися поправити реноме, працюючи на керівних посадах у ГУЛАГу. Таки-
ми були Я. Краукліс — начальник управління місць ув’язнення НКВС УРСР та
секретар наркоматівського парткому (звинувачений у затискуванні самокритики,
розкладенні наркоматівського апарату та притупленні пильності), колишній за-
ступник наркома внутрішніх справ УРСР К. Карлсон (виведений як «недостой-
ний» з числа членів ЦК КП(б)У), колишній начальник Вінницького обласного
УНКВС М. Тимофєєв, помічник начальника УНКВС по Чернігівській області
Ю. Шатов (не допомогло й те, що, намагаючись довести свою відданість, з весни
1937 р. він власноруч виконував смертні вироки, розстрілюючи за ніч до 30 осіб),
начальник адміністративно-господарського управління НКВС УРСР С. Цикліс,
начальник Полтавського міськвідділу НКВС Й. Вепринський та ін., які втратили
довіру керівництва через близькі стосунки з репресованим В. Балицьким та його
оточенням. Циклісу, між іншим, дорікали «цыплятами-табака», які той достав-
ляв патрону на обід літаком з харківського ресторану «Динамо».
Таким, зокрема, був і колишній начальник фінансового відділу міліції УРР
і ДПУ УРСР О. Янішевський, якого зняли з роботи і відправили на три роки
до Ухти фактично за розкрадання коштів у великих розмірах. Певно, що робив
він це не для себе, а забезпечуючи забаганки звиклого до красивого життя голо-
ви ДПУ, а згодом і наркома внутрішніх справ УРСР В. Балицького, за яким той
упродовж трьох років зберігав квартиру аж до повернення в Київ у 1937 р.
Одним з перших керівників ГУЛАГу, який походив з УРСР, став колиш-
ній інспектор управління прикордонної та внутрішньої охорони НКВС УРСР
М. Долін, засуджений за грубі порушення господарської дисципліни на три роки
позбавлення волі. В лютому 1936 р. він достроково звільнився з Темниківського
УВТТ у Мордовії і залишився тут начальником лісозаготівельного відділку, за
пів року став помічником начальника табору, ще через чотири місяці — т.в.о. на-
чальника УВТТ, а з 16 квітня 1937 р. — повноправним керівником табору, що
забезпечував дровами Москву.
Слід згадати і про майбутнього Героя СРСР, уславленого керівника парти-
занських з’єднань, а на той час — інспектора при начальнику УНКВС по Харків-
ській області Д. Медведєва. Завзятий виконавець «куркульської» й «польської»
операцій потрапив у немилість через арешт старшого брата — колишнього члена
робітничої опозиції і активного троцькіста. Свого часу він навіть пропонував
«розробити» брата особисто, викривши все його антирадянське оточення. Пів
року в Москві він домагався поновлення в органах НКВС і це йому частково
404