Page 475 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 15. Інструментарій соціальних змін: більшовицький терор і радянізація в Україні

За тих обставин безпосередні виконавці терору, власне, персоніфікували те-
рор. Іншими словами, саме вони були обличчям, руками і мозком абстрактної
«держави диктатури пролетаріату», що знищувала власних громадян мільйона-
ми. М. Юнге слушно зазначає, що індивідуалізувати образ карателя досі вдавало-
ся у незначних на загальному тлі винятках. Передусім ішлося про осіб, наділених
90
винятковими організаторськими здібностями чи винятковими ж девіаціями .
Нечисленні розвідки здебільшого залишають поза увагою загальну масу вико-
навців, яких, через їх невисокий освітній та світоглядний рівень, більшовиць-
кий державно-партійний провід спромігся завдяки пропагандистським інстру-
ментам, маніпулятивним практикам, тиску корпоративної етики та заохоченню
номенклатурними перевагами (власне, банальним методом батога і пряника)
91
перетворити на безжальні механізми знищення собі подібних.
«Карающий меч революции», що й донині зображується в російському пу-
блічному просторі мало не як лицарський орден, покликаний стояти на сторожі
інтересів держави, насправді перетворився на відповідник тоталітарної секти з
власною цинічною корпоративною мораллю та етикою, що поставив себе над
суспільством і особистістю, незалежно від її становища й походження. Прикри-
ваючись гаслами про захист надбань революції, він здійснював масоване ґвалту-
вання суспільства. Сучасною термінологією — чекістський апарат був наскрізь
корумпованою структурою. Саме ця обставина зумовлювала високий рівень його
внутрішньої керованості і готовності виконувати будь-які накази, не піддаючи їх
сумніву. Але вона ж перетворила його на кровожерливого монстра, який втратив
відчуття реальності і розуміння цінності людського життя як такого, кому б воно
не належало. Корумпована потвора, наділена необмеженими можливостями, чи
не найяскравіше відображала справжнє обличчя радянської влади. Єдиним стри-
мувальним паском цього більшовицького цербера була партійна належність, що
від часів «беріївської відлиги» перетворилася на обов’язкову вимогу.
Суспільство і людина в лещатах терору. Вплив масових терористичних
практик більшовизму на суспільство виходив далеко за межі приголомшливої
статистики. Значно більш вагомими і перспективно небезпечними були пролон-
говані наслідки тотального терору з його неодноразовими піками, відкатами і
рецидивами. Власне, саме вони — ті, що й сьогодні впливають на життя постто-

90 Юнге М. Историография, методы и источниковая база. Чекисты на скамье подсудимых.
Сб. статей. Москва, 2017. С. 18.
91 Структура дорого коштувала бюджету. Навіть під час Голодомору чекісти не стриму-
вали своїх апетитів. При перенесенні столиці до Києва ДПУ за рівнем фінансування по-
ступалося лише Раднаркому, ЦК КП(б)У та столичному військовому округу. Винятковою
лю бов’ю до розкоші вирізнявся Всеволод Балицький, якого не випадково називали «па-
ном». Він облаштував зовсім не «пролетарське» помістя у Кмитовому яру і влаштовував
там бенкети в найтяжчий для країни час. Щоб не муляла око очільнику українських чекістів,
знесли церкву св. Федора, що стояла навпроти маєтку. (Див.: Шаповал Ю.И., Золотарев В.А.
«Гильотина Украины»: нарком Всеволод Балицкий и его судьба. Москва, 2017. С. 24.)
413