Page 54 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 54

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

               ною. Натомість керівник делегації радянської Росії Л. Троцький не зробив цього,
               оскільки більшовики вже проголосили УНР радянською республікою,  а більшо-
               вицькі війська розпочали небезуспішну агресію проти УНР. Утім, Л. Троцький
               все ж заявив, що «не має жодних заперечень проти участі української делегації в
                                    40
               мирних переговорах»  .
                   Тим часом в Україні відбувалися події, про які йшлося в попередньому пара-
               графі, — більшовики підступали до Києва, у самій столиці викрили планований
               антиурядовий заколот, а Центральна Рада врешті ухвалила IV Універсал. Після
               провального більшовицького заколоту  делегація УНР отримала додаткові ар-
               гументи на користь своєї правочинності. До того ж голова української делегації
               В. Голубович став прем’єр-міністром УНР.
                   Держави Четверного союзу використали переговори з українцями задля тис-
               ку на більшовиків. Особливих симпатій до українського народу вони не відчували.
               Мотивації Німеччини та Австро-Угорщини до підписання миру були очевидни-
               ми. Чотири роки війни виснажили їх матеріально, країни переживали серйозні
               продовольчі кризи. Не дарма Берестейський мирний договір серед німецьких
               публіцистів дістав назву «Хлібний мир». Крім продовольства, Німеччина та її
               союзники отримували можливості перекинути війська зі Східного фронту на за-
               хід для продовження війни з Антантою. Для України ж мир був одним із наріж-
               них каменів державної політики та передумовою державотворення, яке в умовах
               війни було приреченим.
                   Окремою вкрай гострою проблемою, що обговорювалася, був статус тери-
               торій Австро-Угорщини, населених українцями. Делегація УНР порушила пи-
               тання «приєднання до України Холмщини, Підляшшя й плебісциту в Східній
               Галичині, Північній Буковині та Закарпатській Україні»  . Це було викликом
                                                                       41
               для Австро-Угорщини. Врешті домовилися про підписання окремого секрет-
               ного протоколу, де йшлося про автономний коронний край для підавстрій-
                            42
               ської України  .
                   9 лютого (27 січня) 1918 р. у присутності великої кількості журналістів та
               хронікерів Берестейський мирний договір нарешті було укладено. Це була без-
               перечна перемога української дипломатії — міжнародне визнання УНР, підтвер-
               дження миролюбних прагнень українського уряду, союз із потужним військово-
               політичним блоком. Сам мирний договір був пакетом з 10 документів. Пізніше
               окремо укладалися торговельно-економічні угоди.
                   Підписання мирного договору між УНР та державами Четверного союзу
               означало, що завдання Берестейської мирної конференції було виконано. Схід-
                   40  Притуляк П.П. Україна і Брестський мир: від підписання до виконання (1917—1918).
               Київ, 2004. С. 60.
                   41  Берестейський мир: спомини та матеріяли. З нагоди 10-тих роковин. 9/II. 1918 —
               9/II. 1928 р. / Упоряд. І. Кедрин. Львів-Київ: Червона калина, 1928. С. 151.
                   42  Уська У.Р. Таємний протокол між УНР та Австро-Угорщиною від 8.02.1918 р.: про-
               блема автентичності тексту.  Вісник Національного університету «Львівська політехніка».
               Держава та армія. 2013. № 752. С. 212—218.
                                                    52
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59