Page 51 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 3. УНР: важке державне усамостійнення

Прийшовши до влади в Центральній Росії, більшовики за допомогою сво-
їх військових сил послідовно «відпрацьовували» два основні напрямки: Дон і,
власне, Україну. Наприкінці 1917 р. на Дону сформувався потужний осередок
опору більшовикам. З фронтів Першої світової війни на Дон повертались ешело-
ни козаків. Їхали вони здебільшого через Україну. Влада УНР не перешкоджала
цим пересуванням, адже очікувала подібного сприяння (а швидше, невтручання)
від інших урядів стосовно пересування українських вояків. Більшовики викорис-
тали це для поширення тези про те, що українці підтримують антибільшовицькі
сили на Дону. На переломі 1917—1918 рр. на сході УНР більшовики намагалися
з перемінним успіхом встановити свій контроль над ключовими містами та вуз-
ловими залізничними станціями. Подекуди їм це вдавалося, в інших місцях їм
успішно протистояли донські козаки.
Інший напрямок більшовицької агресії — проти УНР, на Київ та Катерино-
слав. Наступ на Київ вівся по залізницях: через Харків—Полтаву та Бахмач.
Захищати нещодавно проголошену УНР не було кому. Чи не єдиною ефектив-
ною збройною силою в розпорядженні Центральної Ради був Гайдамацький
кіш Слобідської України. Його було сформовано у грудні 1917 р. під проводом
С. Петлюри.
З Києва виглядало так, що основна загроза від більшовиків насувається з
Полтавського напрямку. Командувач радянських військ Володимир Антонов-
Овсієнко писав, що «головний удар вирішено направити на Полтаву» . Тож
28
Гайдамацький кіш Слобідської України рушив у тому напрямку. Впродовж кіль-
кох днів відбувалися сутички за Полтаву, Миргород, Ромодан — практично за
кожну залізничну станцію. У Ромодані більшовицьке військо розділилося. Одна
частина продовжила рух на Київ через Гребінку, інша вирушила на Бахмач.
Під Гребінкою стався бій, який затримав подальше просування більшовиків.
Газета «Нова Рада» повідомляла: «Бої, що почалися три дні тому між україн-
29
ськими частинами й большевицькими в районі ст. Гребінка, ще не скінчилися» .
Українські вояки розібрали залізницю. Натомість червоноармійці в Бахмачі зі-
йшлися в бою із силами Першої юнацької школи ім. Богдана Хмельницького.
18 (5) січня 1918 р. київські українські організації зустрічали тіла перших убитих
30
на більшовицько-українській війні . За кілька днів їх було поховано на Фролів-
31
ському цвинтарі .
Це була прелюдія бою під Крутами. Тривожні повідомлення про ситуацію
під Бахмачем та похорони загиблих збурили політично активних українців. Про-
від УНР не міг перекинути військо з полтавського напрямку на бахмацький. Це

28 Антонов-Овсиенко В. Записки о гражданской войне: в 4 т. Т. 1. Москва: Высший во-
енный редакционный совет, 1924. С. 134.
29 Нова Рада. 1918. № 11.
30 Крути. Січень 1918 року: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / Упоряд.
Я. Гаврилюк. Київ: Просвіта, 2008. С. 67.
31 Там само. С. 72.
49