Page 52 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 52

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

               означало би розпорошити сили, яких і так бракувало. Тож підкріплення під Бах-
               мач виїхати не могло. Але зголосився щойно сформований Студентський курінь.
               Його основу становили студенти та нещодавні випускники столичних вишів. До
               куреня записалися й кілька гімназистів старших класів.
                   З-під Бахмача українські війська відступили до Крут. Туди ж прибув і Сту-
               дентський курінь. 29 (16) січня (за дослідженням Михайла Ковальчука — 30 (17)
                    32
               січня  ) відбувся бій, що увійшов до анналів української національної історії та
               пам’яті як символ боротьби за українську державність, приклад жертовності, від-
               даності державі (чи ідеї державності), а також трагедії, покликаної мобілізувати
               націю перед загрозою зовнішньої агресії.
                   Про перебіг та конкретні обставини бою дослідники все ще сперечаються.
               Під час бою чи відразу ж після нього до більшовицького полону потрапила части-
               на вояків Студентського куреня. Поранених більшовики відправили до шпиталю
               у Харків, звідки вони утекли. Решту було замордовано або розстріляно. Серед
               загиблих було семеро гімназистів. Їхні імена встановлено й перевірено. Це —
               Василь Гнаткевич, Євген Тернавський, Андрій Соколовський, Іван Сорокевич,
                                                                     33
               Григорій Піпський, Павло Кольченко, Микола Ганкевич  . Також з’ясовано, що
               серед розстріляних були Микола Божинський-Божко, Дмитро Лизогуб, Олек-
               сандр Попович, Володимир Шульгин, Олександр Борозенко-Конончук, Сидір
               Пурик-Пуриченко  . Усі інші імена, які згадують у цьому контексті, потребують
                                 34
               додаткового підтвердження.
                   Після боїв під Крутами та Гребінкою більшовицькі війська впритул підійшли
               до Києва. У цей час провідні політики УНР задумалися над проголошенням по-
               вної незалежності України. Ситуація в державі була критичною: зі сходу наступа-
               ли більшовики, вибори до Українських установчих зборів відбувалися з велики-
               ми проблемами, в деяких регіонах їх перенесли або ж узагалі скасували. У Києві
               запроваджено стан облоги, а комендант Михайло Ковенко, як уже згадувалося,
               заарештував групу членів Центральної Ради, які готували державний переворот.
               Тим часом політики пишуть, а преса обговорює проєкти конституції, земельного
               закону та закону про національно-персональну автономію. Досягнуто пере мир’я
               на німецькому фронті. Українська мирна делегація стала повноправним учасни-
               ком переговорів у Бересті з представниками держав Четверного союзу, які вима-
               гали визначення державного статусу УНР.
                   Саме в таких умовах 22 (9) січня до Центральної Ради було подано три про-
               єкти Універсалу: Михайла  Грушевського, соціал-демократів (Володимира  Ви-
                   32  Ковальчук М. Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки. Історична правда. URL:
               http://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/ (дата звернення: 20.11.2020).
                   33  Дворянин, попович та селянський син (штрихи до біографій загиблих під Крутами
               у січні 1918 року) / Упоряд. В. Скальський. Проблеми вивчення історії Української революції
               1917—1921 рр. 2011. Вип. 6. С. 389—408.
                   34  Скальський В. Остаточного списку розстріляних під Крутами не складено. Likbez. Іс-
               торичний фронт. URL: http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-ostatochnogo-spisku-rozstrilyanih-
               pid-krutami-ne-skladeno.html (дата звернення: 20.11.2020).
                                                    50
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57