Page 82 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 82
УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.
В. Гренер і А. Мумм винесли уроки зі співпраці з недієздатним, малокерова-
ним урядом УНР і відразу після перевороту, вранці 30 квітня особисто зайняли-
ся формуванням гетьманського уряду, розглядаючи кожну кандидатуру. Частину
з них було погоджено, цілу низку претендентів відкинуто, зокрема й голову Ради
Міністрів М. Сахна-Устимовича. А. Мумм висловився проти кандидатури Д. До-
рошенка на посаду міністра закордонних справ, запідозривши його в можливому
австрофільстві. Тільки після письмових запевнень Д. Дорошенка в лояльності
до Німецької імперії посол погодився на його призначення, але не міністром, а
89
керуючим МЗС .
Загалом з квітня по жовтень без схвалення німецької сторони не було при-
значено жодного міністра. У липні П. Скоропадський мав намір провести реор-
ганізацію уряду, зокрема призначити прем’єром близького до себе П. Дорошенка
замість Ф. Лизогуба, главою МВС — І. Кістяковського, відправити у відставку
міністра праці Ю. Вагнера. Жодних заперечень такі пропозиції з боку А. Мумма
не зустріли. Хоча, від’їжджаючи на деякий час до Берліна, він попередив П. Ско-
90
ропадського, щоб той ніяких перестановок в уряді не робив . Однак відмова
бажаного для гетьмана П. Дорошенка від посади прем’єра фактично заблокува-
ла реорганізацію. Відбулося лише призначення І. Кістяковського главою МВС.
Другий склад уряду Ф. Лизогуба у жовтні 1918 р. формував генеральний кон-
сул Е. Тіль. Безперечно, гетьману вдавалося знаходити з німцями компромісні
рішення щодо представників вищого владного ешелону.
Ф. Лизогуб, стурбований розмахом реквізиційної практики австро-угор-
ських військ, вніс пропозицію встановити посаду Уповноваженого уряду при ко-
мандуванні Східної армії. Її обійняв, отримавши досить широкі повноваження,
відомий російський адміністратор, колишній член Державної ради С. Гербель.
В. Гренер побачив у цьому можливі преференції для Австро-Угорщини, війська
якої дислокувалися в районах товарного зерновиробництва, і примусив уряд об-
91
межити права Уповноваженого .
Голова Ради Міністрів Ф. Лизогуб залишив за собою й посаду міністра внутріш-
ніх справ. Розуміючи, що прем’єр не може приділяти достатньо уваги одному з про-
відних міністерств, гетьман неодноразово наполягав на припиненні сумісництва,
але той весь час відмовлявся. Невдоволення роботою МВС висловлювали й німці.
Наприкінці червня посол А. Мумм під час зустрічі з Ф. Лизогубом зауважив, «що
призначення у міністерстві внутрішніх справ залишають бажати кращого. Йому було
б слід якось почистити своє міністерство залізною мітлою і взяти собі за правило ні-
мецьке прислів’я: «Ландграф, будь твердим» («Landgraf, werde hart») .
92
Очевидно, А. Мумм на цю тему мав розмову з П. Скоропадським, оскільки
той на початку липня надіслав відручного листа Ф. Лизогубу про невідкладні за-
89 Крах германской оккупации на Украине. С. 121.
90 Там само. С. 128.
91 ЦДАВО України. Ф. 1064. Спр. 6. Оп. 1. Арк. 42, 46.
92 Крах германской оккупации на Украине. С. 75.
80
