Page 86 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

на включення до угоди положення про право купівлі Центральними державами
усіх надлишків урожаю 1918 р. 107
Однак переговорний процес дістав раптове прискорення. 9 вересня Рада Мі-
ністрів за вказівкою П. Скоропадського, який у цей час перебував з візитом у
Німеччині, доручила С. Гутнику терміново підписати загальний торговий дого-
вір, а іншим міністрам — профільні угоди. Новий економічний договір мав діяти
до 1 вересня 1919 р. і передбачав поставку з України до Центральних держав не
менш як 40 млн пудів хліба, 2,5 млн пудів цукру, до 20 млн літрів спирту тощо.
108
Водночас німці залишили дуже вигідні для них поставки до України вугілля .
Слід зазначити, що посол А. Мумм дотримав слова, і чималу групу українських
урядовців, причетних до підготовки договору, було відзначено німецькими дер-
жавними нагородами. Так, голова української делегації С. Гутник отримав орден
Корони І ст. 109
Вступаючи в альянс з німцями, П. Скоропадський сподівався дотримувати-
ся компромісної лінії: «не сваритися з ними через дрібниці, давати рішучу від-
мову у всіх серйозних питаннях, поставлених не до нашої вигоди або на шкоду
110
Entente» . Як показав час, це були надто амбітні і навіть ідеалістичні наміри,
швидко зруйновані безжальною дійсністю відносин нерівноправного партнер-
ства. Адже прелімінарні умови угоди майбутнього гетьмана з німцями містили
істотні обмеження суверенітету Української Держави — не скликати парламенту,
не створювати збройні сили, визнати договори УНР, надати економічні префе-
ренції німцям тощо.
Вже з перших днів свого функціонування Рада Міністрів змушена була роз-
глядати самочинні дії німецьких та австро-угорських військових із захоплення
майна, матеріалів, зброї, спорядження, продовольства тощо. 8 травня головний
начальник портів Чорного і Азовського морів адмірал А. Покровський доповів
111
урядові про масове захоплення німцями суден . З приводу цього було заявлено
категоричний протест. 10 травня на засіданні уряду було констатовано, що нім-
ці продовжують вивозити з армійських складів у Києві, Гомелі, Конотопі, Білій
Церкві військові озброєння та спорядження. Рада Міністрів погодилася визнати
вже вивезене «німецькою здобиччю», а далі все вирішувати на засіданнях спеці-
альної комісії.
27 травня міністр продовольчих справ Ю. Соколовський доповідав на засі-
данні Ради Міністрів, що німецька торговельна місія виставила надзвичайно ви-
сокі ціни за імпортовані в Україну сільськогосподарські машини і знаряддя. Уряд
112
змушений був заплатити 10 млн крб . Під тиском німців для них було залишено

107 Українська Держава (квітень-грудень 1918 року). Т. І. С. 272—273.
108 Дорошенко Д. С. 295—301; Нова Рада. 1918. 10 грудня.
109 Крах германской оккупации на Украине. С. 103—104.
110 Скоропадський П. Спогади. С. 146.
111 Українська Держава (квітень-грудень 1918 року). Т. І. С. 26.
112 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 12.
84