Page 91 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 4. Новітній Гетьманат: консервативно-ліберальний реверс на тлі революції

ведення власної політики. Саме їх зусиллями, ще до вироблення нових законів
про вибори, земське і міське самоврядування було фактично ліквідовано.
Наприкінці травня СЗВ провів свій з’їзд. Центральним пунктом порядку
денного була земельна реформа. Пропонована урядом норма землеволодіння —
не більш як 25 десятин — викликала негативну реакцію делегатів. Резолюція з
цього питання містила імперативну вимогу, щоб жоден з урядових законопроєк-
тів про землекористування і землевпорядкування не розглядався без участі СЗВ.
125
Інакше це матиме «найнебезпечніші наслідки» . Незважаючи на тиск з боку
СЗВ, 14 червня гетьман затвердив закон про право купівлі та продажу землі, що
закріпив норму у 25 десятин .
126
Під тиском СЗВ наступні законодавчі акти у сфері реформування земель-
них відносин по суті мали антиселянський характер. Зокрема, закон від 6 липня
127
«Про утворення губернських і повітових земельно-ліквідаційних комісій» .
Фактично він надавав право поміщикам на відшкодування збитків, заподіяних
селянами, встановлював піврічний термін задоволення вимог землевласників і
дозволяв робити приблизні підрахунки їхніх втрат. Ці норми закону фактично
унеможливили проведення до кінця року операцій з продажу землі, а відтак від-
сунули реалізацію аграрної реформи, яка мала забезпечити соціальну тривкість
гетьманського правління.
На правому фланзі українського політикуму діяла ще одна потужна структура
консервативного спрямування — Всеукраїнська спілка промислу, торгу, фінансів,
сільського господарства (ПРОТОФІС). Її лідери, підтримавши П. Скоропад-
ського, заявили претензії на участь у формуванні Ради Міністрів та визначенні
її політики. В. Демченко вже 29 квітня увечері подав П. Скоропадському спи-
сок пропонованого ними складу уряду, але той його так і не розглянув . Голова
128
ПРОТОФІСу князь О. Голіцин у спогадах стверджує, що більшість членів уряду
була рекомендована саме їхньою організацією . Принаймні керівники двох клю-
129
чових міністерств — фінансів А. Ржепецький, торгівлі і промисловості С. Гутник
були членами президії об’єднання і лобістами його інтересів в уряді.
15—17 травня відбувся установчий з’їзд ПРОТОФІСу. Делегатів вітав
прем’єр Ф. Лизогуб, закликавши їх до співпраці. Він наголосив, що найменший
опір урядові, будь-які спроби підняти заколот буде придушено міцною рукою.
У резолюції з робітничого питання з’їзд вимагав від нової влади покласти край
соціалістичним експериментам у цій сфері. Пропонувалося заборонити втру-
чання робітничих організацій у виробничу і технічну діяльність адміністрацій, а
роль профспілок суттєво обмежити і звести до культурно-освітніх функцій. На-
ціоналізація підприємств визнавалася неприйнятною, оскільки вела до занепаду

125 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 17—17 зв.
126 Державний вістник. 1918. 16 червня.
127 Там само. 15 липня; ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 61.
128 Скоропадський П. Спогади. С. 157.
129 Голицын А. Воспоминания. Москва, 2008. С. 447—448.
89