Page 96 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

Уже в середині жовтня лідери УНС переконалися, що міжнародна кон’юнк-
тура і внутрішньополітична ситуація в Україні складаються цілком сприятливо
для підготовки і здійснення антигетьманського повстання. Зусиллями В. Винни-
ченка, М. Шаповала, А. Макаренка і начальника Корпусу залізничної охорони
генерала О. Осецького в умовах посиленої конспірації розроблявся план пова-
лення режиму П. Скоропадського. До участі у ньому були залучені командири
військових формувань: полковники П. Болбочан — Запорізький полк, С. Пеле-
щук — Чорноморський кіш, Є. Коновалець — січові стрільці та ін. .
143
Через день після офіційної капітуляції Німеччини, 13 листопада президія
УНС створює Директорію — орган керівництва збройним повстанням проти
гетьманського режиму у складі В. Винниченка (голова), П. Андрієвського, А. Ма-
каренка, С. Петлюри та Ф. Швеця. Директорія видає відозву до населення із за-
кликом до боротьби проти гетьманського режиму.
20 листопада, спираючись на дислокований у Білій Церкві полк січових
стрільців, війська Директорії розпочали облогу столиці. Спроба організувати
відсіч виявила цілковиту відсутність підтримки гетьманського правління. Низка
військових частин перейшли на бік Директорії, а більшість генералітету, зокрема
й керівництво військового міністерства, подалися до Добровольчої армії. Остан-
німи захисниками Києва стали наймані російські добровольчі дружини генерала
Л. Кирпичова і полковника М. Святополк-Мирського, на утримання яких уряд
спрямовував багатомільйонні асигнування. Німецьке командування деякий час
стримувало наступ повстанців, а потім уклало з Директорією угоду про нейтра-
літет. Сподівання на стримуючу роль Антанти не справдилися. Гетьманський екс-
перимент був приречений на поразку. 14 грудня П. Скоропадський зрікся влади
і невдовзі під виглядом пораненого німецького солдата був вивезений до Німеч-
144
чини. Рада Міністрів склала свої повноваження і передала владу Директорії .
Гетьманат П. Скоропадського постав у результаті державного перевороту
29 квітня 1918 р. і припинив своє існування також унаслідок перевороту. Визна-
чальну роль у його постанні відіграли німецькі військові та дипломати у Києві,
виконуючи волю вищого керівництва Рейху. З можливих варіантів управління
Україною Берлін обрав заміну соціалістичної парламентської республіки на кон-
сервативно-авторитарний режим.
Новітній Гетьманат як державне утворення основувався на формі правління,
сконструйованій за взірцями Гетьманщини ХVІІ—ХVІІІ ст. Наміри реанімувати
ідеологічні постулати українського консерватизму як доктринальної бази нового
суспільного ладу виявилися невдалими, оскільки не мали тривкого історичного
континуїтету та й не відповідали духу епохи.
Порівняно з урядуванням доби Центральної Ради державні інститути Геть-
манату діяли ефективніше, проте реставрація дореволюційних майнових від-
носин та порядків викликала неприйняття нового владного режиму різними
143 Винниченко В. Відродження нації. Ч. ІІІ. Київ-Відень, 1920. С. 90.
144 Українська Держава (квітень-грудень 1918 року). Т. ІІ. С. 393.
94