Page 92 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

виробництва. Права власників на їхні підприємства мали бути повністю віднов-
лені. Особливе неприйняття делегатів викликали положення про 8-годинний
робочий день, нормування заробітної плати, соціальне страхування, біржі праці
тощо. Делегати з’їзду були проти намірів П. Скоропадського провести відчужен-
ня поміщицьких земель (та ще й за їхньою дійсною вартістю) для наділення ма-
130
лоземельних селян .
ПРОТОФІС конституювався як конфедерація галузевих промислово-тор-
говельно-фінансових організацій і представляв їхні інтереси на державному рів-
ні. Маючи значні матеріальні засоби, розгалужений центральний і периферійний
апарат, досвідчені кадри, лобістів в урядових колах, ПРОТОФІС перетворив-
ся на потужну силу не лише економічного, а й політичного життя Української
Держави.
Під час візиту П. Скоропадського до Німеччини у вересні 1918 р. ПРОТОФІС
оприлюднив «Записку о русском языке», в якій наполягав з огляду на недостат-
ню утвердженість у суспільстві української мови залишити в офіційному діловод-
131
стві російську мову як державну . У жовтні керівництво ПРОТОФІСу висло-
вило рішучий протест проти участі в уряді представників соціалістичних партій.
У зв’язку з цим ПРОТОФІС навіть надіслав меморандум генералу В. Гренеру,
наголошуючи, що серед так званих українців людей, які мислять по-буржуазному,
немає, а соціалісти, які претендують на міністерські портфелі, — «беспочвенные
идеологи», які можуть соціалістичні експерименти перенести на промисловість
і торгівлю.
Аналізуючи роль ПРОТОФІСу у внутрішньополітичному житті, газета
«Нова Рада» писала: «На час перевороту малопомітна організація згодом пе-
ретворилася на могутню силу, яка диктує свої умови, далекі від державних, на-
родних інтересів» . Під тиском ПРОТОФІСу Рада Міністрів ухвалила низку
132
вкрай непопулярних законів: про розпуск профспілок, фабрично-заводських
комітетів, заборону страйків, подовження робочого дня та ін. Все це остаточно
позбавило владу підтримки робітництва.
Отже, Союз земельних власників і ПРОТОФІС — потужні об’єднання
аграрної і промислово-фінансової буржуазії, які генерал М. Омелянович-Пав-
133
ленко влучно називав «ахіллесовою п’ятою гетьманського діла» , слугували
соціально-політичною опорою гетьманського режиму і водночас виявилися
серйозним гальмівним чинником проведення планованих ліберальних реформ,
зокрема земельної, задекларованого соціального партнерства робітників і під-
приємців, утвердження державної самостійності України. Усвідомлюючи еконо-
мічну і політичну вагу цих організацій, П. Скоропадський не міг подолати цю

130 Известия Союза промышленности, торговли, финансов и сельского хозяйства Украи-
ны. 1918. 17 мая.
131 Нова Рада. 1918. 26 вересня.
132 Там само. 26 жовтня.
133 Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917—1920). Київ, 2007. С. 105.
90