Page 85 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 4. Новітній Гетьманат: консервативно-ліберальний реверс на тлі революції

В галузі земельного законодавства Рада Міністрів мала брати до уваги відо-
мий квітневий наказ Г. Айхгорна про засів полів, який відображав тодішні по-
гляди німецького командування на відносини власників земель і орендарів.
14 серпня уряд схвалив законопроєкт, який стосувався припинення дії орендних
договорів. В. Гренер у листі до міністра земельних справ висловив незгоду з де-
якими положеннями законопроєкту. 20 серпня на засіданні уряду В. Колоколь-
цов доповів про лист В. Гренера і переговори з німецькими представниками. За
відсутності прем’єра Ф. Лизогуба кабінет міністрів прийняв досить сміливу по-
станову: «Просити пана Гетьмана відзначити генералу Гренеру, що український
уряд не може погодитися з втручанням у законодавчу його політику і наполягає
103
на публікації закону» .
П. Скоропадський не міг піти на загострення відносин зі штабом оберко-
мандо. Тим більше в такій формі і тоді, коли прем’єр Ф. Лизогуб у Берліні на-
магався вирішити питання передачі Україні Криму і Чорноморського флоту. Вже
через день міністрам довелося погодитися на створення комісії за участю німець-
ких представників. У постанові констатували, що «визнають створення названої
комісії після схвалення закону Радою Міністрів зайвим», тобто вимушено йдуть
104
на поступки .
Однак А. Мумм у досягненні своїх цілей діяв, так би мовити, методом не
лише «батога», а й «пряника». Наприкінці липня завершувався термін дії квіт-
невих економічних договорів про товарообмін між Україною і Центральними
державами. Основні вимоги щодо експорту українською стороною хліба і сиро-
вини виконувалися незадовільно. 2 серпня на засіданні Ради Міністрів Ф. Ли-
зогуб доповів про наполягання посла А. Мумма призначити членів української
делегації. Цього ж дня було затверджено її склад на чолі з міністром торгівлі і
промисловості С. Гутником .
105
Перші тижні роботи українсько-німецько-австрійської комісії викликали
невдоволення А. Мумма, який повідомляв МЗС, що переговори просуваються
черепашачим кроком, а з міністром С. Гутником не можна працювати «росій-
ськими методами». Він пропонував після укладення угод нагородити україн-
ських переговірників орденами Німеччини, але для забезпечення поступливості
повідомити їх про це завчасно. Що й зробив, отримавши згоду канцлера Г. Герт-
106
лінга .
Проте і після цього переговори проходили тяжко. Найскладніше було узго-
джувати з німецькими і австро-угорськими радниками статті про умови поставок
цукру і хліба. Уряд наполягав на тому, що ціна на експортований цукор не може
бути нижчою, ніж на внутрішньому ринку. Не погодилася українська сторона й

103 Українська Держава (квітень-грудень 1918 року). Т. І. С. 235.
104 Там само. С. 238.
105 ЦДАВО України. Ф. 1064. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 144, 151 зв.
106 Крах германской оккупации на Украине. С. 101—103.
83