Page 346 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

но Роком міжкультурного діалогу. У тому ж році на 118-й сесії Комітету міністрів
Європи було затверджено Білу книгу з міжкультурного діалогу «Жити разом у
рівності й гідності», в якій міжкультурний діалог визнавався пріоритетною фор-
мою міжкультурних відносин, альтернативою асиміляції та поверховому мульти-
культуралізму, який зводився до толерування іншокультурних груп. Міжкультур-
ний діалог передбачав розвиток «толерантності як поваги до чужих цінностей, а
ще більше — як позиції, що припускала розширення кола особистих ціннісних
67
орієнтацій за рахунок позитивної взаємодії з іншими культурами» .
Утім, попри суголосність рішень української влади загальноєвропейським
68
тенденціям, рівень конфліктогенності мовного питання не зменшувався. Про ви-
рішення стратегічного завдання — закріплення української мови на позиціях ви-
рішального фактора стратегії етнокультурного розвитку держави — не йшлося.
Саме тому як перспективне завдання державної етнополітики в Донбасі дослід-
ники все частіше називали досягнення реальної двомовності в регіоні. Зрозумі-
ло також, що завдання це не могло бути вирішене новітньою «кавалерійською
атакою» на сферу мовних переваг місцевих мешканців, і що воно упродовж най-
ближчої історичної перспективи не може бути вирішене лише шляхом україніза-
ції освітньої галузі. Тим часом єдиний масовий інструмент ймовірної популяри-
зації української мови та культури залишався, м’яко кажучи, виразно відстороне-
ним від державної етнонаціональної політики. Саме регіональні засоби масової
інформації демонстрували різкі мовні диспропорції.
Міжкультурний діалог в Україні, зокрема на сході України, ускладнювався
проблемами становлення та збереження національної ідентичності усіх її етніч-
них складових, включаючи етнічні меншини. Так зване національне відроджен-
ня запустило надзвичайно складні механізми в середовищі усіх етнічних громад.
Суттєво відмінні за низкою параметрів (демографічних, соціальних, загально-
культурних), у якісно нових соціально-економічних обставинах вони втяглися у
змагання за оволодіння гідними нішами у всіх сферах суспільного життя неза-
лежної України. В умовах затяжної соціально-економічної кризи гостра конку-
ренція, перерозподіл власності та сфер зайнятості спричиняли неабияку напругу

67 Скубашевська Т.С. Мовні стратегії у формуванні міжкультурного діалогу у європей-
ському просторі (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. … канд. філ. наук. URL: http://
www.lib.ua-ru.net/inode/4560.html
68 Йдеться, зокрема, про такі документи: розпорядження голови облдержадміністрації
«Про поліпшення роботи з всебічного розвитку і функціонування української мови як дер-
жавної в Донецькій області» (2002), «Про Раду з питань етнонаціональної політики при
облдержадміністрації» (2006 р. в Донецькій області і 2007 р. в Луганській області), «Про
заходи щодо виконання Державної програми співпраці із закордонними українцями в Доне-
цькій області на період до 2010 року» (2006), «Про заходи на виконання міжрегіонального і
прикордонного співробітництва України і Російської Федерації до 2010 року» (2007), Комп-
лексні заходи з реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та розвит-
ку культур національних меншин Донецької області на період до 2010 року (2007), Робочий
план з реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин та розвитку культур
національних меншин Луганської області на період до 2010 року (2007) та ін.
320