Page 350 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 350
УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)
75
України на період до 2020 року» , «Україна — 2015. Національна стратегія роз-
76
витку» , розроблена «Українським форумом», «Пропозиції Президенту: нова
77
хвиля реформ» за участю комісії «Блакитна стрічка» ПРООН , «Модернізація
78
України: визначення пріоритетів реформ» , створена за ініціативи Міжнарод-
ного фонду «Відродження» українськими аналітичними центрами, «Напрямки
оновлення країни» громадського форуму «Оновлення країни» , «Концепція
79
державної етнонаціональної політики України», «Концепція Загальнодержавної
програми охорони культурної спадщини на 2012—2022 рр.», «Концепція Дер-
жавної програми популяризації історичного знання на 2012—2017 рр.», «Кон-
цепція Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання
80
громадян на 2013—2017 рр.», але вони навіть не бралися до розгляду .
Влада ставилася до культури як до скарбниці архаїки та екзотики, а не як до
81
націєтворчого й державотворчого фактора , що, в свою чергу, говорило про її
(влади) архаїчність. Саме культура в широкому сенсі, наукова гуманітаристика
зокрема, створюють інформаційне поле, в якому народжуються, визрівають і
стають трендами політичні ідеї та суспільні інститути, що є наслідком їх реалі-
зації. Так, сучасна європейська цивілізація є наслідком інтелектуальної револю-
ції, у витоків якої стояли такі постаті як Й. Гете, І. Кант, Ф. Шиллер, Ф. Ніцше,
К. Маркс — тисячі європейських інтелектуалів. Недалекоглядне намагання вла-
ди підмінити науковий дискурс процесу націє- й державотворення масмедійним
закладало підвалини нинішніх невдач України. Ставлення до політики як до біз-
несу віддзеркалило рівень політичної, громадянської та загальної культури по-
літичного класу. Відсутність системного розуміння того, що існування нації є не-
розривним процесом, в якому минуле і майбутнє — лише хронологічні відтинки
загального шляху, давалося взнаки фатальними наслідками.
На жаль, безпосереднім стимулом для змін, на нагальності яких повсякчас
наголошували суспільствознавці, стала не воля української влади, а чергова сис-
темна криза й іноземна агресія, вдягнена в шати «гібридної війни». Вкотре в
історії України «гордіїв вузол» неподоланних суперечностей суспільство нама-
галося вирішити шляхом революції, і знову в історії України вона супроводжу-
ється зовнішньою агресією та банальною відмовою молодій державі у світовій
політичній суб’єктності.
75 Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року. Київ, 2011. URL:
http://www.osvitportal.lviv.ua/portal/ Library/ogliad%20presy/Koncepcia_2.doc
76 Україна-2015. Національна стратегія розвитку. URL: http://www.semynozhenko.net/
content/fi les/ Ukraine-2015%20big.pdf
77 Пропозиції Президенту: Нова Хвиля Реформ. URL: http://www.undp.org.ua/fi les/
ua_4066brc2 fi nal120705ukr.pdf
78 Модернізація України. Визначення пріоритету реформ. URL: http://parlament.org.
ua/upload/ docs/ Modernization.pdf
79 Напрямки оновлення країни. URL: http://ok-ua.org.ua/UserFiles/File/program.doc
80 Суперечності ідентичностей в Україні... С. 39.
81 Степико М.Т. Українська ідентичність: феномен і засади формування. Київ, 2011. С. 95.
324

