Page 355 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 355
Розділ 9. Етнічні меншини України: пошуки місця в модерному українському проєкті (1991—2013)
15 серпня 1992 р. при видавництвах «Маяк», «Донбас», «Січ», «Каменяр»,
«Карпати» були створені спеціалізовані редакції з випуску літератури мовами ет-
нічних меншин (болгарською, польською, словацькою, чеською), у Києві — Голов-
на спеціалізована редакція з випуску літератури мовами меншин. Із січня 1992 р.
новостворена редакція видавництва «Таврія» почала випускати літературу крим-
ськотатарською мовою. Упродовж першого року діяльності було видано комплект
із семи підручників для першого класу, зокрема буквар і таблиці з кримськота-
тарської мови. З 1992 р. Головна спеціалізована редакція літератури мовами нац-
меншин координувала видання літератури в десяти державних видавництвах. До
14
співпраці із нею було залучено близько 100 мовознавців, істориків, етнологів .
Серед пілотних видань першої в Україні Державної програми випуску літерату-
ри мовами етноменшин 1993 р. були сувенірне видання «Заповіта» Т. Шевченка,
«Ілюстрований словник для дітей» українською, англійською, російською мовами
та на івриті, «Українсько-російсько-німецький розмовник». У травні 1993 р. від-
повідно до рішення уряду АР Крим на базі спеціалізованої редакції видавництва
«Таврія» розпочало роботу державне навчально-педагогічне видавництво «Крим-
учпедгиз». У 1993—1996 рр. обсяг випуску літератури етноменшин зріс майже
втричі (з 37 до 90 назв). Упродовж 1992—2001 рр. Головна спеціалізована редакція
літератури мовами етнічних меншин України опублікувала 450 назв книг 20 мовами
15
меншин, переважну більшість яких складали підручники для профільних шкіл . За
1991—1996 рр. в Україні видали близько 150 назв книг національними мовами .
16
Відповідно до постанови Верховної Ради України (9 жовтня 1991 р.) парла-
ментська газета «Голос України» з 1 січня 1992 р. стала співзасновником газет
мовами меншин. З часом почали виходити сім додатків до газети Верховної Ра ди
України «Голос України»: «Роден край» болгарською, «Арагац» вірменською
й українською, «Еврейские вести» (єврейською й українською / російською),
«Дзеннік Кійовскі» польською, «Конкордія» румунською, «Голос Крыма»
російською, «Луча Ферул» молдавською.
3 квітня 1994 р. Уряд видав постанову «Про заходи щодо державної під-
тримки преси», якою не передбачалося асигнувань з Державного бюджету для
видань національними мовами. У 1998 р. Верховна Рада на 43 % зменшила фі-
нансування додатків до газети «Голос України». Не вирішило проблеми й звер-
нення головних редакторів до законодавчої і виконавчої гілок влади: з року в рік
17
наклади неухильно зменшувалися .
Однак спроби налагодити соціальну комунікацію в межах видавничих проєк-
тів не припинялися як на регіональному, так і на центральному рівнях: до 1992 р.
14 Чілачава Р. Національні меншини в демократичному просторі. Відродження. Часопис.
1999. № 2. С. 13.
15 Євтух В. Про національну ідею, етнічні меншини, міграції... Київ, 2000. С. 59.
16 Національний склад. URL: http://www.mfa.gov
17 Рябошапко Л. Правове становище національних меншин в Україні (1917—2000).
Львів, 2001. С. 418.
329

