Page 356 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

щотижневики «Роден край» і «Лучаферул» (молд.) виходили як додатки до об-
ласних газет «Знамя коммунизма» та «Чорноморська комуна», 1992 р. була за-
реєстрована угорська газета «Карпати ігазсо», 1996 р. Управління у справах на-
ціональностей та міграції започаткувало в газеті Київської міської ради депутатів
18
«Хрещатик» постійну сторінку «Архітектура злагоди і миру» .
Піднесення видавничої справи намітилося наприкінці 1990-х років. Лідером у
ньому була столиця: 1997 р. в Києві видавалися польська газета «Дзеннік Кійовскі»
(Спілка поляків в Україні), німецька — «Дойче Цайтунг» (Київське товариство нім-
ців «Відергебурт»), єврейська — «Ходашот» (Асоціація єврейських організацій та
общин України), татарська — «Салам» (Київське товариство татар «Ільдаш»), ро-
сійська газета «Русское собрание» (Київське культурно-просвітницьке товариство
«Русское собрание»), татарський журнал «Дешт-Кипчак» (Київське товариство
татарської культури ім. Г. Тукая) і російський — «Київська Русь» (Українське рес-
публіканське товариство російської культури «Русь»), газети «Еврейские вести»
(Товариство єврейської культури України), періодичні видання «Немецкий канал»,
«Ренесанс» (Київське культурно-просвітницьке товариство «Русское собрание»,
газети «Єйнікат» (Київське культурно-просвітницьке товариство ім. Шолом-Алей-
хема) та єврейська газета «Возрождение», молодіжна газета «Ноар» (Київський
єврейський центр підтримки і розвитку молодіжних ініціатив «Маков»).
На тлі репатріації та спричинених нею змін в етнонаціональному ландшаф-
ті Криму бурхливо розгорталася видавнича справа в АР Крим. Уже в 1991—
1992 рр. почали виходити вірменська газета «Голуб Масиса», болгарська «Із-
вод», єврейська «Шолом», кримськотатарські «Голос Крыма», «Достулк»,
«Авдет», «Аркет», українською мовою «Кримська світлиця». Велику роль у
донесенні до українського суспільства проблем кримських татар відігравав бю-
летень «Кримськотатарське питання» Кримського незалежного центру полі-
тичних дослідників та журналістів. Бюлетень популяризував історію кримсько-
татарського національного руху та курултаїв, публікуючи документи та історичні
розвідки, матеріали «круглих столів» тощо. Згодом цей напрям роботи підхо-
пив бюлетень Центру інформації та документації кримських татар «Кримські
студії», започаткований у Києві 2000 р. 19
За даними Міністерства інформації України (1996), загальний обсяг пере-
дач мовами меншин становив на телебаченні майже 1229 годин, на радіо близько
1988 годин. У середині 1990-х років на українському телебаченні за участю Асо-
ціації єврейських організацій та общин України і Товариства єврейської культу-
ри України регулярно виходили телепередачі «Менора» та «Яхад». Аналогові
передачі готували й місцеві телекомпанії, зокрема в Чернівцях та Львові. Упро-
довж року телетрансляція німецькою мовою в АР Крим становила 32 години.

18 ЗМІ національних меншин, радіо та ТБ на рідній мові. URL: https://www.kolyba.org.ua/
poling/arhiv/003.html
19 Сприяння поширенню толерантності у поліетнічному суспільстві. Київ: Фонд «Євро-
па ХХІ», 2002. С. 265.
330