Page 361 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 9. Етнічні меншини України: пошуки місця в модерному українському проєкті (1991—2013)

ру, передусім економічних, оскільки нововведення відбувалися на тлі масштабної
28
освітньої реформи і затяжної економічної кризи.
Перші кримськотатарські школи створювалися стихійно і не завжди мирним
шляхом. Нерідко це супроводжувалося пікетуванням органів влади та захоплен-
ням шкільних приміщень. Були й випадки, коли місцеві органи державної влади
свідомо гальмували чи відкладали відкриття шкіл, класів з навчанням кримсько-
татарською мовою. 1990 р. в АР Крим були відкриті чотири класи для дітей татар,
а 1993 р. почала працювати перша на півострові школа із кримськотатарською
мовою навчання . Нарешті 1997 р. Рада Міністрів АРК змушена була ухвалити
29
«Програму формування й розвитку мережі навчальних закладів, класів з україн-
ською та кримськотатарською мовою навчання», аби унормувати процес .
30
Оцінюючи досвід освітніх експериментів 1990-х років, потрібно відзначити,
що національна школа складно вписувалася в загальну логіку освітньої справи. У
загальноосвітніх навчальних закладах України навчальний процес здійснювався
за типовими навчальними планами, мови і літератури етноменшин вивчалися як
обов’язкові предмети, на які відводиться відповідна кількість годин на тиждень.
У варіативній частині типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних за-
кладів із різними мовами навчання було передбачено вивчення мов національних
меншин і як предмета, і факультативно. Випускники загальноосвітніх навчальних
31
закладів складали державну підсумкову атестацію з рідної мови і літератури .
Динаміка зростання кількості національних шкіл була позитивною. 1993 р. в
Україні діяло 3,3 тис. російськомовних шкіл (1,9 млн учнів, або 42,8 % загальної
кількості), 983 школи були двомовні. 1989 р. повних середніх єврейських шкіл
32
33
було три, 1992 р. — дев’ять, 1995 р. — 14 , 1995 р. — 15, 1999 р. — 17 . У
1993/1994 навч. р. в Україні працювало чотири польські школи (по одній у Києві
та Хмельницькому, дві у Львові). 1998 р. у Донецькій області єдиною етнічною
34
школою залишалась середня єврейська на базі школи № 99 . У 1999 р. на кошти
ОАО «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» за участю місцевих
28 Наприкінці 1992 р. була затверджена Державна національна програма «Освіта (Укра-
їна ХХІ століття)», що передбачала докорінну перебудову освітньої системи відповідно до
вимог перехідного періоду. У травні 1999 р. побачив світ закон «Про загальну середню осві-
ту». На кінець ХХ ст. в загальних рисах і освітня галузь України, і правові засади її діяльності
були сформовані.
29 Горобей Т.І. Освіта кримських татар: шляхи подолання труднощів. Відродження. Ча-
сопис. 1999. № 1. С. 19.
30 Там само.
31 Пилипенко Т. Реалізація освітніх потреб представників національних меншин в Укра-
їні: стан, проблеми, перспективи. Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи мо-
дернізації та врахування міжнародного досвіду. Київ, 2004. С. 53.
32 Евреи Украины (краткий очерк истории). Київ, 1995. С. 218.
33 Єврейська освіта в Україні: проблеми, тенденції, розвиток. Відродження. Часопис.
1999. № 6. С. 30.
34 Этнические сообщества Украины: история, современность, будущее: сб. статей. До-
нецк, 2006. С. 7.
335