Page 363 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 9. Етнічні меншини України: пошуки місця в модерному українському проєкті (1991—2013)

мовознавці з вищих навчальних закладів Тернополя, Луцька, Пряшева та Загреба.
1996 р. у м. Берегове розпочав роботу Закарпатський угорський педінститут, де навча-
40
лося 114 студентів . 1997 р. в педучилищі № 3 Києва було набрано дві групи студен-
тів, що вивчали єврейську мову. Сімферопольське педучилище в 1994/1995 навч. р.
готувало 211 педагогів для дитячих садків і початкових класів кримськотатарських
шкіл. 1995 р. за спеціальністю ідиш, іврит і російська мова проводилась підготовка
вчителів у Київському педучилищі №1 та Одеському педінституті.
Єдино можливим шляхом відновлення і модернізації мовних компетенцій
етнічних меншин на той час було навчання за кордоном. Програми безкоштовно-
го чи пільгового навчання надавали практично всі країни-метрополії. Протягом
41
1993—1997 рр. у Болгарії навчалося близько 600 українських болгар . За спри-
яння Чернівецької обласної державної адміністрації тільки в 1997/1998 навч. р. до
вищих навчальних закладів Румунії та Молдови було відправлено на навчання 100
42
випускників середніх шкіл області . 1994 р. понад 300 випускників шкіл з поль-
ською мовою навчання здобували вищу освіту в Польщі. 1998 р. в рамках співро-
бітництва з вузами Словаччини розпочалося відрядження на стажування, повне
та часткове навчання, мовні курси, ознайомча практика, конференції фахівців і
студентів Ужгородського національного університету. За обміном було прийнято
близько 400 фахівців з вузів Словаччини. Починаючи з 1997 р., викладачі кафед-
ри української мови згідно з Протоколом про співробітництво в галузі освіти і на-
уки між Міністерством шкільництва СР та Міністерством освіти і науки України
працювали лекторами української мови у Пряшівському університеті, в Універси-
теті Матея Бели в м. Банська Бистриця. Ужгородський національний університет
співпрацював з Дебреценським, Сегедським, Мішкольнським університетами, Уні-
верситетом національної оборони м. Будапешта, Будапештським університетом
ім. Етвеша Доранда. Загалом університет уклав 12 угод про співпрацю із заклада-
ми вищої освіти Угорської Республіки, у рамках укладених договорів розвивалися
спільні дослідження, обмін досвідом викладання нових курсів, здійснювалася під-
готовка аспірантів . Отже, співпраця університетів України і вишів країн, які були
43
батьківщиною походження етнічних меншин, набула сталого характеру .
44
Нестачу педагогічних кадрів етнічні громади намагалися компенсувати й за
рахунок приватних навчальних закладів різних рівнів акредитації. 1996 р. розпо-
чав роботу Закарпатський Угорський педагогічний інститут ім. Ф. Ракоці, засно-
ваний Благодійним фондом Закарпатського Угорського педагогічного інституту.
Дніпропетровський жіночий педагогічний коледж «Бет-Хана» готував вчите-
40 Мітяряєва С.І. Міжнаціональні аспекти консолідації українського суспільства (регіо-
нальна модель). Київ-Ужгород, 2001. С. 29.
41 Зеркаль М.М. Освіта національних меншин України (1990—2000-ні рр.). Український
історичний журнал. 2013. № 2. С.128.
42 Рябошапко Л. С. 409.
43 Зеркаль М.М. Освіта національних меншин України (1990—2000-ні рр.). С. 121—136.
44 Поляки на півдні України: історія та сьогодення: у 2-х т. Т. 1. Жешов, Київ, Миколаїв,
2008. С. 53—54.
337