Page 366 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

побудовано приміщення Грецького культурного центру. Міністерство освіти Із-
раїлю організувало стажування вчителів і школярів м. Донецька. На основі між-
державних угод з Міністерством освіти Румунії випускники румуномовних шкіл
мали можливість отримувати освіту у вузах країни, а вчителі шкіл, викладачі за-
кладів вищої освіти, вихователі дошкільних навчальних закладів України — під-
вищувати свій професійний рівень. 2003 р. у вищих навчальних закладах Румунії
53
навчалося 33 випускники з Чернівецької області .
Станом на 2002/2003 навч. р. забезпечення підручниками шкіл з мовами
етноменшин було таким: російських — 100 %; у болгарських використовували-
ся навчальні посібники, надані Міністерством освіти Болгарії, вітчизняним під-
ручником для 2 класу школи були забезпечені стовідсотково; литовська недільна
школа послуговувалася підручниками Міністерства освіти Республіки Литва;
підручники для кримськотатарської недільної школи закупили за сприяння обл-
держадміністрації; підручники для татарської недільної школи було надано рес-
публікою Татарстан. Школи з польською мовою навчання на Львівщині були
забезпечені підручниками на 90 %, з російською мовою навчання — на 80 %.
Загалом у школах меншин, крім вітчизняних підручників, використовувалася
навчальна література Польщі та Російської Федерації .
54
Етапним у модернізації освітнього процесу мовами етнічних меншин став
2008 рік — нарешті були видані двомовні словники шкільної термінології (росій-
сько-український та українсько-російський, угорсько-український та українсько-
угорський, румунсько-український та українсько-румунський, польсько-україн-
ський та українсько-польський, молдовсько-український та українсько-молдов-
ський, крим сь ко та тар сь ко-український та українсько-кримськотатарський), а та-
кож розроблено ук ра їн сь ко-російсько-кримськотатарський тематичний словник
«Ширше коло» й навчальну програму курсу за вибором «Кримськотатарська
література» для 10 класу.
Упродовж 2002—2005 рр. відбулося кілька всеукраїнських конференцій і се-
мінарів, що обговорювали проблеми і перспективи етнічно орієнтованої освіти:
«Сучасна українська школа в поліетнічному регіоні», «Освіта і мова національ-
них меншин України в контексті Гаагських і Ословських рекомендацій», «Освіта
національних меншин в Україні», «Освітні права національних меншин» та ін.
Провідну роль у корегуванні державної стратегії національної освіти відіграли
національно-культурні товариства і рухи, що на кінець ХХ ст. стали впливовими
суб’єктами суспільно-політичного і культурного життя України. На межі тисячо-
літь в Україні діяло близько 400 організацій етноменшин, зокрема 29 з всеукра-
їнським статусом. Представники 38 етносів мали свої організації. На базі деяких
організацій виникали асоціації, наприклад «Асоціація єврейських організацій і
общин», «Асоціація болгарських національно-культурних товариств та організа-
цій», «Асоціація національно-культурних товариств України» тощо. Законодавча
53 Міжнаціональні відносини в Україні... С. 310.
54 Пилипенко Т. С. 53—90.
340