Page 364 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

УКРАЇНА — НЕ РОСІЯ: САМОУСВІДОМЛЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ (1990—2019)

45
лів початкових класів . При Центрі єврейської освіти України в 1993—1998 рр.
працював педагогічний коледж з підготовки вчителів для викладання дисциплін
у школах із поглибленим вивченням івриту. Його випускники згодом викладали
у денних та недільних школах, ульпанах міст України. Фахівців з іудаїзму готував
МАХОН (івр. інститут), а також вісім єшив . 1995 р. було засновано Теологічний
46
інститут — єшиву при Об’єднанні іудейських релігійних організацій України.
Зрештою негативну динаміку другої половини 1990-х років вдалося переломи-
ти. Перепис 2001 р. відобразив зростання питомої ваги осіб з повною вищою осві-
тою серед найчисельніших етнічних спільнот України (українці — 21 %, росіяни —
30, білоруси — 24, молдовани — 8, кримські татари — 18, болгари — 17, угорці — 9,
румуни — 7, поляки — 20 %) . Однак на тлі помітного зростання рівня освіченості
47
всіх соціальних груп, порівняно з 1989 р., усе ж зберігався колосальний розрив у
рівнях освітньої мобільності дисперсних і компактних етнічних груп (молдовани,
угорці, румуни), що закладало підґрунтя соціальної стагнації певних регіонів.
Болісною проблемою українського суспільства залишалася виразна асоціаль-
48
ність ромів, яким притаманний надзвичайно низький освітній рівень . Школи,
розташовані у своєрідних «гетто», поступалися умовами та якістю освітніх послуг
типовим закладам освіти. Нерідко діти ромів спрямовувалися до шкіл для розумо-
во відсталих («спецшколи»), «спеціальних класів» тощо. Соціальні особливості
ромського етносу позбавляли районні та місцеві відділи освіти можливостей за-
провадити в їх середовищі повноцінну систему навчання, оскільки вона передбачає
діяльну участь батьків в освітньому процесі. На жаль, громада відтворюється за ін-
шими принципами, і діти в ній є передусім частиною общинного розподілу праці, а
не об’єктом інвестицій у майбутнє. Отож, показники освіченості в їхньому середо-
вищі порівняно з 1989 р. змінилися мало. 2007 р. на Закарпатті лише близько 15 %
ромів мали загальну середню освіту, тоді як неповну середню — близько 85 % .
49
У решті етнічних громад України упродовж другого десятиріччя незалежності
спостерігалася позитивна динаміка як розбудови національно орієнтованої освіти,
так й інтеграції до загальнонаціональної освітньої системи. Варто наголосити, що
національні культосвітні товариства не лише лобіювали питання розбудови націо-
нальної освіти, а й виступали діяльними партнерами влади, що, однак, не убезпечу-
вало останню від критичного ставлення до її освітньої практики. Це яскраво унао-
чнив текст звернення «Міжнаціонального форуму України» (2000), адресованого
вищим органам державної влади, керівникам обласних та місцевих державних ад-
міністрацій, органів місцевого самоврядування. Серед іншого в ньому зазначалося:
«На превеликий жаль, державна політика щодо розвитку національних спільнот
45 Романі Яг. Історія, культура, право. Ужгород, 1998. С. 11.
46 Єврейська освіта в Україні: проблеми, тенденції, розвиток. С. 31.
47 Рівень освіти населення. Всеукраїнський перепис населення 2001. URL: https://
www.2001.ukrcensus.gov.ua/results/education_population/
48 За даними перепису 1989 р., на Закарпатті вищу освіту мала лише одна особа, середню
спеціальну — 0,3 %, загальну середню — 14,5 %, початкову — 83 %.
49 Рівень освіти населення. Всеукраїнський перепис...
338