Page 359 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 359

Розділ 9. Етнічні меншини України: пошуки місця в модерному українському проєкті (1991—2013)

          збереження національної культурної та історичної спадщини, місць пам’яті, на-
          лагодження взаємодії громад зі світовими центрами, регулювання міграції, від-
          родження традиційних засад етнічного життя.
              1992 р. Меджлісом кримськотатарського народу була ухвалена Програма на-
          вчання кримськотатарських студентів у вузах Туреччини. 1997 р. уряд Туреччини
          запровадив програму TCS для абітурієнтів. Щорічно уряд Туреччини виділяв 45
          квот на безкоштовне навчання кращим випускникам кримськотатарських шкіл,
          і 2000 р. у Туреччині навчалося вже 309 студентів і 11 аспірантів з АРК. За спри-
          яння Меджлісу було створено Асоціацію кримськотатарських працівників освіти
          «Маарівчі», зареєстровану в 1996 р. як громадська, недержавна організація .
                                                                                   25
              Фольксрат німців України, сформований Першим Всеукраїнським з’їздом
          німців як центральний постійно діючий представницький орган громади, за-
          декларував низку повноважень, зокрема у сфері освіти та національного відрод-
          ження. Наприкінці 1996 р. він затвердив Програму організації освіти і роз вит-
          ку системи безперервної освіти німців України на 1997 р. На її виконання були
          розроблені й ухвалені проєкти: «Центр безперервної освіти німців в Україні
                                                                                26
          «Bildung», «Центр дитячого відпочинку і культурно-освітньої роботи» , у рам-
          ках одного з них було реалізовано проєкт «Німецька гімназія в м. Донецьку» —
          комплексного навчального закладу, що складався з дитячого садка з навчанням за
          Вальдорфською методикою, середньої школи з німецькою мовою викладання та
          закладу професійної освіти.
              Згідно з оцінками В. Васильчука, у діяльності Форштанду і Фольксрату упро-
          довж 1996—1999 рр. спостерігався поступовий спад. Під час підготовки до дру-
          гих річних зборів Фольксрату в грудні 1999 р. виявилося протистояння серед
          його членів, неузгодженість у діях з ВТН «Відергебурт».
              Єврейська Рада за статутом створювалася як громадська організація, що
          об’єднувала і представляла євреїв України, їхні організації та громади. Рада мала
          свої представництва в усіх областях України. Разом із Товариством єврейської
          культури України вона стала членом Європейського Єврейського конгресу та
          Європейської ради єврейських громад. Спільно вони здійснювали програму уві-
          ковічення пам’яті жертв фашизму. При Раді було створено фонди «Пам’ять Ба-
          биного Яру» та «Пам’ять Холокосту», які працювали над увічненням пам’яті
          євреїв, загиблих на території України. Велика увага приділялася збереженню
                      27
          рідної мови . При Єврейській раді України працювала комісія з питань освіти,
          яка провела низку конференцій, семінарів, нарад з питань вивчення ідиш. Це пи-
          тання неодноразово порушувалося в Комісії з мовних питань при Президенті
          України в Міністерстві освіти і науки України.

              25  Центр інформації та документації кримських татар. URL: http://www.crimeatau.org.ua
              26  Васильчук В.М. Німці в Україні. Історія і сучасність (друга половина XVIII — початок
          ХХІ ст.). Київ, 2004. С. 167.
              27  Лойко Л.І. Громадські організації етнічних меншин України: природа, легітимність,
          діяльність. Київ, 2005. С. 286.
                                              333
   354   355   356   357   358   359   360   361   362   363   364