Page 373 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 10. Парадокси культуротворення в добу незалежності

Про творчу атмосферу 1990-х років та болісність руйнування несправдже-
них мрій згадувала Наталія Шевченко: «Тоді, на початку 90-х, здавалося, що ми
існуємо в одному нероздільному творчому потоці, який називали культурне від-
родження, державотворення, сподівання особистісних звершень. Все шумувало
в одному казані, приватне і суспільне, яке на початках становлення нової Украї-
ни майже стовідсотково в наших уявленнях співпадало з державним… І думаю
не тільки про колег з того, такого вже далекого проекту, а про багатьох, з ким
зводила доля у творчій роботі і розвела. Залишився тільки записник з прізвища-
ми і номерами телефонів, які ти навряд чи набиратимеш. Хто — емігрував, хто
обслуговує індустрію розваг, кого вже немає, хто, взагалі, не хоче мати справу з
театром, а деякі залишилися у такому театрі, до якого я не можу ходити з естетич-
них і етичних причин. Пошукова стихія, розкутість мистецької постави, право
на експеримент... — агов!, де ви — лицарі культури, живої субстанції поступу
людської свідомості, самосвідомості. Поодинокі, що залишилися, відстоюють
свій мистецький світ, свою естетику як останню барикаду. Мистецтво для них
стає життєвою етикою, «мирським монастирем». Що сталося — чи плівка з ка-
мери американської режисерки засвічена ще тим «у світлі», чи показує ніщо, білі
плями, порожнечу нашого мистецького сьогодення... І це за 10 років, не війни чи
інших соціальних потрясінь, а розбудови нової держави і культури» .
4
Перше десятиріччя культурного переходу виявилося чи не найскладнішим
на шляху випробування українського проєкту на спроможність дотримуватися
норм міжнародного права, не лише декларувати, а й забезпечувати реалізацію ви-
голошених декларацій. Багато з проголошуваних завдань врешті відкинуло саме
життя. Водночас у кризових умовах у жорсткій конкурентній боротьбі сформува-
лася й утвердилася принципово нова соціокультурна реальність. Суспільству, що
перебувало в стані цивілізаційного переходу, перегляду базових засад існування,
моральної кризи й кризи ідентичності, цей перехід давався вкрай болісно. Далеко
не всі суспільні верстви (культурна й наукова еліти зокрема) виявилися готовими
до нових стосунків між суб’єктами культурних відносин, нових умов життя, нової
системи цінностей, норм і правил, культурних потреб і засобів їх задоволення.
Культурна сфера поступово змінилася на плюралістичне, поліфонічне як
за формами, так і за змістовним наповненням явище. У ній, як в усіх культурах
перехідних суспільств, підчас втрачалася чіткість ціннісних критеріїв, увираз-
нювалася їхня відносність, виявлялася неспроможність суспільства розрізняти
«культурне» і «некультурне», «культуру» й «антикультуру». Переформату-
вання культурної надбудови українського суспільства відбувалося на тлі світової
інформаційної революції, отже, чимдалі виразніше супроводжувалося револю-
цією семантичною, понятійною, гностичною, методологічною.
Наочні зміни відбулися в тих її сегментах, що забезпечували повсякденне існу-
вання суспільства. Йдеться передусім про побутову, політичну та масову культуру.
4 Наталія Шевченко. Монолог 1. Культура: персональна позиція. Інтеграційний проєкт.
«Культура — стратегія життя. Персональна позиція». URL: http://dax.in.ua/ru/cult/monolog1
347