Page 375 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 10. Парадокси культуротворення в добу незалежності

дагогічних наук (1992), Національне космічне агентство України (1992), Інститут
космічних досліджень України (1997), галузеві академії; з’явилися дослідні інститу-
ти та центри громадських об’єднань науковців, наукові товариства. Нові структур-
ні підрозділи створюватися в системі Академії наук України. Так, для дослідження
теоретичних проблем етнонаціональної політики 1991 р. був створений Інститут
національних відносин і політології НАН України (нині Інститут політичних і ет-
нонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України), проблем історії та етно-
логії — низка спеціальних структурних підрозділів Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, Інституту української археографії
та джерелознавства ім. М.С. Грушевського (1990). Меті дослідження досвіду ефек-
тивного функціонування ринкових систем і структур було підпорядковане ство-
рення Інституту світової економіки та міжнародних відносин (1991).
1992 р. Україна стала членом Міжнародної ради наукових спілок. Згодом
були створені Українська асоціація Римського клубу, Національна асоціація укра-
їнознавців як складова частина Міжнародної асоціації україністів, Українська на-
ціональна Пагуошська група-90. 1993 р. розпочала свою діяльність Міжнародна
асоціація академій наук (МААН).
Наука, яка інституційно концентрувалася в Національній академії наук Украї-
ни, сотнях галузевих науково-дослідних інститутів та закладів вищої освіти, за-
вжди посідала важливе місце в українській культурі. За класифікацією ЮНЕСКО,
за науковим потенціалом Україна тоді посідала сьоме місце у світі . На момент
6
проголошення незалежності країна мала урівноважену структуру галузей і напря-
мів науки, зокрема і пріоритетних. Науковий потенціал України давав змогу брати
участь у значущих міжнародних космічних програмах «Морський старт», «Гло-
балстар», «Спектр», «Марс-96», «Шатл-97», «Океан», «Природа».
Водночас реструктуризація галузей економіки, перехід підприємств у при-
ватну власність, їх збитковість негативно позначилися на галузевих наукових і
7
проєктних інститутах. Істотно скоротилося державне фінансування науки , що
спричинило масовий відтік наукових кадрів у 1992—1996 рр. Якщо 1991 р. на-
уковою роботою займалося 295 тис. осіб, то 1997 р. — 143 тис. За сім років не-
8
залежності Україну залишили понад 6 тис. учених . Упродовж 1991—1998 рр.
НАН України втратила 45 % кадрів. Йшла передусім молодь: на 21 % помен-
9
шало кандидатів наук, на 54 % — осіб без наукового ступеня . Кризовий стан
вітчизняної науки віддзеркалювало й катастрофічне зниження видання наукової
й науково-популярної літератури єдиним профільним видавництвом «Наукова
думка»: 1991 р. — 443 книжки, 1992 р. — 425, 1993 р. — 276, 1994 р. — 181,
6 Державотворчий процес в Україні 1991—2006. Київ: Наук. думка, 2007. С. 556.
7 1991 р. витрати на науку становили 3,1 % ВВП, 1995 р. — 1,3 %, 1999 р. — близько
0,3 %. Див.: Державотворчий процес в Україні... С. 557.
8 Академічна наука і науковці в сучасній Україні (за результатами соціологічного дослі-
дження). Київ, 1998. С. 10.
9 Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2004 році: У 2-х ч. Ч. 2. Київ,
2005. С. 10—11.
349