Page 41 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 41
Розділ 2. Як Україна не стала failed state
територію мали бути вивезені 200 ядерних зарядів з ракет СС-19 та СС-24 в об-
мін на 100 тонн низькозбагаченого урану для українських АЕС. Ядерна програма
України мала бути під контролем МАГАТЕ.
Л. Кравчук, який висунув свою кандидатуру на позачергових президентських
виборах, у пошуках міжнародної підтримки протягом 1994 р. крок за кроком ру-
хався у напрямі відмови від доктрини неядерного ракетного стримування. Тому
новий президент Л. Кучма отримав у спадок мало простору для стратегічного ма-
невру. На початку листопада 1994 р. він звернувся до парламенту з пропозицією
зняти застереження, зроблене в 1993 р. під час ратифікації Лісабонського про-
токолу щодо неприєднання до ДНЯЗ. 16 листопада Верховна Рада погодилася із
президентською аргументацією. Це відкрило шлях до підписання одного з основ-
них міжнародних документів України — «Меморандуму про гарантії безпеки у
зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерного
28
озброєння» від 5 грудня 1994 р., більш відомого як Будапештський меморандум .
«Будапештський меморандум» підписали Україна, США, Велика Британія
та Росія. У ньому фіксувалися гарантії-запевнення щодо незастосування про-
ти України сили та економічного тиску. Франція зробила усну заяву щодо при-
єднання до документа, а Китай оприлюднив заяву щодо зобов’язання про неза-
стосування першим ядерної зброї проти України. Необхідно наголосити, що
документ не мав зобов’язальної юридичної сили для підписантів. Звернемо увагу
на оцінки Меморандуму. Журналіст Ю. Луканов у 1996 р. зазначав: «…Київ не
цілковито задоволений міжнародними гарантіями, оскільки вони подані у вигля-
29
ді не зобов’язань, а декларацій» . На думку Л. Кравчука, відмова від ядерного
роззброєння спричинила б міжнародну блокаду України: «Я би підписав Буда-
пештський меморандум так само, як і Кучма. Він не міг не підписати. Єдине, що
б я додав, — механізм застосування меморандуму. Там все правильно написано.
30
Тільки немає головного — як його застосувати, виконувати» . Знаний фахівець
з національної безпеки та ракетно-космічної техніки В. Горбулін у 2009 р., перера-
хувавши позитивні моменти документа, зауважив: «Єдиний, але вкрай суттєвий
недолік Меморандуму — він носить політичний, а не юридичний характер. І це
створює передумови, щоб країни, які є гарантами нашої безпеки, дозволяли собі
31
вільно трактувати свої зобов’язання. Цей докір стосується, насамперед, Росії» .
Згодом Україна двічі безрезультатно намагалася апелювати до положень
Меморандуму, і в обох випадках через відносини з Росією — під час газового
28 Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про
нерозповсюдження ядерної зброї. Сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/998_158
29 Луканов Ю. Третій Президент (політичний портрет Леоніда Кучми). Київ: Такі спра-
ви, 1996. С. 106.
30 Руденко Є., Кравець Р., Сарахман Е. Леонід Кравчук: Путіну треба сісти з Порошен-
ком за стіл переговорів. Українська правда. 18.06.2018. URL: https://www.pravda.com.ua/
articles/2018/06/18/7183631/
31 Горбулин В. Без права на покаяние. Харьков, 2009. С. 27.
39
