Page 43 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)
P. 43

Розділ 2. Як Україна не стала failed state

          ханалії приватизації вони трансформувалися в анклави, що прагнули грати за
          власними правилами. Тому у березні 1992 р. для відновлення впливу центру був
          упроваджений інститут представників Президента в регіонах і водночас лікві-
          довані виконкоми обласних рад. Однак це не дало очікуваного результату — у
          повсякденну практику увійшло двовладдя, яке призводило до загострення по-
          літичного протистояння на місцевому рівні. Центру довелося відступити: у
          1993 р. повноваження представників Президента законодавчо були зменшен-
          ні на користь голів облрад. У 1994 р. інститут представників Президента було
          ліквідовано. Крім того, Київ, намагаючись забезпечити лояльність регіональних
          еліт, був змушений погодитися на розширення економічних повноважень низ-
          ки областей. У 1993—1994 рр. були видані указ Президента України про де-
          легування Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Луганській обласним
          державним адміністраціям повноважень з управління майном, що перебуває у
                                       34
          загальнодержавній власності,  та постанова Кабінету міністрів України «Про
          регіональну економічну кооперацію Дніпропетровської, Донецької, Запорізь-
                                     35
          кої і Луганської областей» .
              За президентства Л. Кучми був створений інститут голів державних адміні-
          страцій, які призначалися главою держави та отримали широкі владні повнова-
          ження. Але й після цього лишався широкий простір для компромісів із регіо-
          нальними елітами: практикувалося одночасне зайняття двох посад — голів держ-
          адміністрацій та голів облрад, однак для укріплення даного владного інституту від
          практики сумісництва відмовилися. Керованість регіонів була відновлена напри-
          кінці 1990-х років.
              У першій половині 1990-х років на політичні й мапі України були дві гаря-
          чі точки: найзахідніший регіон — Закарпаття та найпівденніший — Кримсь-
          кий півострів.
              У Закарпатській області українська влада зіштовхнулася одразу із трьома
          видами сепаратизму: регіональних еліт (подібний до інших українських облас-
          тей), русинським (спирався на підтримку Росії) та угорським (з політичною під-
          тримкою Угорщини). Трохи більше як за місяць після проголошення незалеж-
          ності України, 1 жовтня 1991 р., Закарпатська обласна рада ухвалила «Деклара-
          цію щодо проголошення Закарпатського автономного краю» (ще наприкінці
          серпня відповідну ініціативу виголосили Мукачівська та Берегівська районні
          ради). 31 жовтня облрадою було ухвалене рішення про проведення водночас із
          загально українським референдумом 1 грудня й обласного плебісциту, на який
          планувалося винести питання: «Чи бажаєте Ви, щоб Закарпаття отримало статус
              34  Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо делегування Дніпропетров-
          ській, Донецькій, Запорізькій, Луганській обласним державним адміністраціям повноважень
          щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності». Сайт Верховної
          Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/61/94
              35  Постанова КМУ «Про регіональне економічне співробітництво Дніпропетров-
          ської, Донецької, Запорізької та Луганської областей». Сайт Верховної Ради України. URL:
          https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465-93-%D0%BF
                                               41
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48