Page 49 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 2. Як Україна не стала failed state

Після підписання Будапештського меморандуму в грудні 1994 р. відкрилося вік-
но можливостей для активніших дій у Криму з огляду на посилення міжнародних
позицій України. 17 березня 1995 р. Верховна Рада України скасувала конституцію
Криму та ліквідувала посаду президента автономії. Водночас з рішенням україн-
ського парламенту у Криму була проведена спецоперація українських силовиків,
які заблокували будівлю парламенту автономії, де містилася резиденція «прези-
дента». Ю. Мєшков був заарештований і згодом переданий російській стороні.
31 березня Л. Кучма своїм указом перепідпорядкував кримський уряд безпосе-
редньо Кабінету Міністрів України, а глава уряду АРК мав призначатися Президен-
том України за поданням голови парламенту автономії. Кабмін України також мав
призначати кримських міністрів (за поданням місцевого прем’єра). Київ висловив
готовність до більшого врахування соціально-економічних потреб регіону — мі-
ністру Кабінету міністрів України В. Пустовойтенку було доручено координувати
роботу органів влади з вирішення проблемних питань АРК.
У відповідь на дії офіційного Києва парламент автономії 20 квітня звернувся
до української влади — з вимогою скасувати свої рішення, і до російської влади —
«застосувати заходи щодо захисту співвітчизників». Однак на той час Росії вже
було не до Криму: увага була поглинута війною у Чечні. На запит кримського парла-
менту російський політикум відгукнувся лише гострими політичними заявами. Од-
нак парламент автономії продовжував нагнітати ситуацію і призначив на 25 червня
референдум з низки питань: по-перше, щодо згоди кримчан з ухвалою Верховної
Ради України скасувати кримську конституцію, по-друге, щодо «створення еконо-
мічного та політичного союзу трьох держав — Білорусії, Росії, України». Україн-
ський парламент своєю чергою увів мораторій на проведення референдумів, а пра-
воохоронні органи оскаржили в судах рішення кримського парламенту. У підсумку,
наприкінці травня кримський парламент скасував власні незаконні рішення.
Важливим аспектом стабілізації ситуації навколо Криму стало те, що офі-
ційному Києву вдалося забезпечити собі підтримку з боку Заходу. 11 травня в
українській столиці перебував з візитом президент США Б. Клінтон, і серед ін-
ших питань президенти України та США обговорювали й проблеми кримського
сепаратизму та румунських амбіцій щодо «повернення територій». Перегово-
ри були вдалими, і Україна спромоглась не тільки утримати Росію від активно-
го втручання у справи півострова, але й добитися прогресу у переговорах щодо
Чорноморського флоту. У червні 1995 р. президенти Л. Кучма та Б. Єльцин до-
мовились про роздільне базування флотів держав: штаб російського флоту мав
розташовуватися у Севастополі, а українського — у Донузлаві.
Отже, перед кримськими елітами постала необхідність шукати компроміси
з Києвом. У листопаді 1995 р. була ухвалена нова конституція автономії, у якій
вже не було ні вимог договору з Україною, ні посади президента. Вона була схва-
лена Верховною Радою України за винятком преамбули та деяких норм (зокрема,
Севастополь не включався до складу автономії). Новий статус АРК та м. Севас-
тополь був закріплений і у Конституції України 1996 р. У жовтні у російському
47