Page 53 - Україна і виклики посттоталітарного транзиту (1990—2019)

Розділ 3. Потрясіння пострадянського транзиту

Аби хоча б почасти стримати зростання цін усередині країни і водночас не до-
пустити повної переорієнтації товаровиробників на російський ринок, уряд увів
у обіг купоно-карбованець — квазі-валюту, прив’язану до російського рубля.
У березні 1992 р. президент Л. Кравчук подав до Верховної Ради новий стра-
тегічний документ «Основи національної економічної політики», в якому запро-
понував застосувати метод «шокової терапії», орієнтуючись на досвід ринкових
реформ постсоціалістичних країн Центрально-Східної Європи . Парламент
4
схвалив цей документ, однак стратегія так і не була реалізована, оскільки неспо-
дівано змінилися зовнішні умови — російський уряд різко підняв ціни на енер-
гоносії для українських споживачів. Республіканська промисловість, орієнтована
переважно на внутрішньосоюзний ринок, без компетенцій і досвіду міжнародної
діяльності, опинилася на межі зупинки. Намагаючись врятувати ситуацію, Каб-
мін не підняв внутрішні ціни на енергоносії до їхньої покупної вартості. Різниця
стала державним боргом України перед Росією, який постійно зростав. Зростання
цін це не стримало, Нацбанк України був змушений вдатися до грошової емісії.
У результаті, інфляція в Україні почала стрімко випереджати інфляцію в РФ.
Суголосне існування економік, зв’язаних, наче сполучені посудини, стрімко де-
вальвованим рублем, стало неможливим. 1 липня російський уряд ухвалив рі-
шення про відокремлення безготівкового обігу Росії та України. Через це платежі
між підприємствами обох республік фактично припинилися. Кілька місяців діяв
механізм «ручного управління» міжреспубліканськими розрахунками: платіжні
документи у паперовому вигляді надходили до Нацбанку України, де вони сорту-
валися за російськими регіонами і потім перенаправлялися у мішках до Центро-
банку РФ. Після їх розгляду здійснювалася оплата на адресу НБУ, який направ-
ляв кошти на рахунок підприємств. В умовах галопуючої інфляції така процедура
призводила до касових розривів та вимивання обігових коштів українських під-
приємств, що працювали на російський ринок.
Проблема була частково вирішена лише у листопаді 1992 р., після того, як
НБУ ухвалив рішення про упровадження безготівкових операцій з використан-
ням українського карбованця. Його курс до інших валют визначався НБУ за під-
сумками торгів на валютній біржі, за винятком російського рубля: на початковому
етапі Нацбанк визначав курс до нього самостійно, вручну. До речі, перші валютні
торги відбулися 1 жовтня 1992 р.: тоді за один долар США давали 340 україн-
ських карбованців, 1 грудня він вже коштував 715 українських карбованців.
Стрімко руйнувалися господарські зв’язки та промислова кооперація. Ось як
описував ситуацію одних із керівників «Південмашу» Ю. Алексєєв на прикладі
тракторного машинобудування: «Він (трактор. — Авт.) повністю виготовлявся
на оборонних підприємствах. Дизель випускав Рибінський авіаційний завод, муф-
ту зчеплення поставляв Ковровський завод стрілецького озброєння. З розпадом
Союзу зруйнувалася й кооперація. Виросли ціни на дизель та на комплектован-
4 Про Основи національної економічної політики України. Сайт Верховної Ради Украї-
ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2226-12
51