Page 105 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 5. Відновлена УНР: боротьба за збереження державності (грудень 1918 — 1921 р.)

19
Кам’янця-Подільського літаками було доставлено 1,5 млрд гривень . Цього ж
місяця РНМ надала міністру фінансів право на випуск грошових знаків ще на
20
600 млрд крб .
Однак успіхи Дієвої армії УНР на антибільшовицькому фронті виявилися
тимчасовими. Вже на початку липня червоні були на підступах до Кам’янця-
Подільського. І тільки вимушений перехід у середині липня Галицької армії під
натиском польських військ на лівий берег Збруча врятував ситуацію. На укра-
їнсько-польському і українсько-більшовицькому фронтах настало тимчасове за-
тишшя. Є. Петрушевич і уряд ЗО УНР розмістилися у Кам’янці-Подільському.
Попри істотні розходження обох українських урядів у баченні стратегічних цілей
збройної боротьби (поляки — для галичан і червоні — для наддніпрянців), було
досягнуто домовленостей про об’єднання сил Дієвої і Галицької армій. Це по-
розуміння коштувало посади голові РНМ Б. Мартосу, який демонстрував повне
неприйняття диктатури західноукраїнського лідера. Відставка прем’єра офіцій-
но пояснювалася його «перевтомою», хоча він і залишився міністром фінансів.
27 серпня на чолі уряду став більш поміркований соціал-демократ І. Мазепа, який
здійснив незначні кадрові перестановки в кабінеті міністрів.
У серпні розпочалася підготовка наступальних операцій об’єднаних україн-
ський армій загальною чисельністю понад 80 тис. осіб проти Червоної армії, яка
вже вела оборонні бої в Лівобережній Україні проти денікінців. Через різні підходи
політичних проводів галичан і наддніпрянців до Добровольчої армії було виріше-
но зайняти нейтральну позицію щодо тимчасового спільника. Для координації дій
було створено Штаб при головному отамані, який очолив генерал М. Юнаків, ві-
домий військовий історик, професор Миколаївської академії Генерального штабу.
Розроблений план передбачав наступ одного військового угруповання на Київ —
1-й, 3-й Галицькі корпуси та Запорозька група Армії УНР під загальним керівни-
цтвом галицького генерала А. Кравса, іншого у складі наддніпрянських з’єднань
під командуванням отаманів В. і Ю. Тютюнників — на Одесу .
21
Успішні бойові дії дозволили групі А. Кравса 30 серпня увійти до Києва,
який майже без бою залишили червоні. Окрилений успіхом генерал призначив
на 16-ту год. наступного дня, який припав на неділю, урочистий парад україн-
ських військ на Хрещатику за участю С. Петлюри. Одночасно у Київ з лівого
берега через залишені без охорони дніпровські мости увійшли білогвардійські
підрозділи генерала М. Бредова. На Думській площі сталося збройне зіткнення,
були вбиті й поранені, кілька сотень осіб потрапили в полон. О 18-й год А. Кравс
поїхав до штабу генерала М. Бредова на переговори, був там заблокований і опів-

19 Нариси історії Української революції: у 2 кн. Кн. 2. Київ, 2012. С. 42—43.
20 Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918—1920.
Т. 1. С. 564.
21 Україна. 1919 рік. М. Капустянський. Похід Українських армій на Київ—Одесу в 1919
році. Маланюк Є. Уривки зі спогадів. Документи та матеріали. Київ, 2004. С. 191—241.
URL: https://www.twirpx.com/fi le/343595/ (дата звернення: 20.11.2020).
103