Page 132 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 132
УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.
Української революції 1917—1921 рр. Збройна боротьба регулярної Армії УНР
102
завершилася .
У багатьох дослідженнях можна прочитати, що Другий Зимовий похід був
останнім акордом Української революції 1917—1921 рр. Однак таке тверджен-
ня формує уявлення про песимістичні підсумки всього революційного процесу.
Навіть якщо розглядати революцію як збройну боротьбу за незалежність, то ак-
тивний спротив комуністичній владі тривав ще довго. Різноманітні повстанські
загони діяли впродовж першої половини 1920-х років і стихійно виникали на
етапі запровадження суцільної колективізації, коли, здавалося, від колишнього
революційного запалу українського селянства мало що лишилося.
Українська революція — це не тільки й не стільки військово-політичні по-
дії. Це ще й потужні свідомісні зміни. Мільйони мешканців України відчули або
ж осмислили свою національну ідентичність, яка не зникла наприкінці 1921 р.
після завершення Другого Зимового походу. Тому цей рік є умовною датою за-
вершення Української революції. Започатковані нею процеси ще довго впливали
на українське суспільство.
«Петлюрівці» лишалися найбільшою фантомною загрозою і страхом для
керівників СРСР загалом і радянської України зокрема. Це була, по суті, про-
єкція болю від втрати імперських провінцій, що в 1917—1918 рр. стали на шлях
суверенізації, відчувши себе спроможними самостійно творити власну історію.
Тож радянська влада продовжувала карати за участь у «петлюрівських бандах»
ще кілька десятиліть і бачила в кожному критикові радянського ладу потенцій-
ного «петлюрівця». Останній відомий наразі репресований за причетність до
українського національного руху 1917—1921 рр. — це військовий міністр УНР,
наказний отаман армії УНР та начальний командант УГА Олександр Греков, за-
суджений у 1949 р. 103
З формально-юридичного погляду останнім міжнародним нормативно-пра-
вовим актом, що визначав державну належність українських земель, є рішення
Ради послів Антанти щодо східних кордонів Польщі 15 березня 1923 р., яким
Галичину було визнано польською.
102 Історія українського війська / За заг. ред. В. Павлова. Харків, 2016. C. 344—346.
103 Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції / Відп. упоряд. А. Когут.
Kиїв: К.І.С., 2018.
130

