Page 137 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 6. Республіка західних українців (листопад 1918 — липень 1919 р.)

Установчі збори. Затверджувалися офіційна назва держави — Західноукраїнська
Народна Республіка (ЗУНР), герб у вигляді золотого лева на синьому тлі, прапор
(поєднання синьої і жовтої смуг) та державна печатка. Також визначалася терито-
2
рія, яка охоплювала близько 70 тис. км з населенням 6 млн осіб (71 % українців,
9
14 % поляків, 13 % євреїв, 2 % угорців, румунів та ін.) . Згодом унаслідок поль-
ської агресії територія і населення ЗУНР істотно зменшувалися.
16 листопада УНРада ухвалила закон «Про тимчасову адміністрацію облас-
тей Західно-Української Народної Республіки». Старе австрійське законодав-
ство залишалося чинним до видання нових правових актів. Колишні урядовці,
які письмово зобов’язалися чесно служити українській владі, залишалися на міс-
цях. Посади повітових цісарських старост замінювалися повітовими комісара-
ми, призначеними державним секретарством внутрішніх справ. В їхніх руках зо-
середжувалася вся повнота цивільної влади, за винятком судів, залізниць, пошт,
нафтових та соляних копалень.
За законом «Про тимчасову організацію судів і судової влади» колишні ав-
стрійські суди зберігали свій статус у ЗУНР і підпорядковувалися Державному
секретаріату юстиції. Планувалося заснування Найвищого державного суду у
Львові. Подібно до УНР судова система відчувала дефіцит національних кадрів
правників. Створення державної прокуратури не вдалося завершити через за-
силля у цих установах поляків. Не зазнали істотних змін діяльність aдвoкaтуpи та
нотаріату, службовці яких складали письмову обіцянку дотримуватися чинного
законодавства, Від них вимагалося також знання української мови. Одночасно
створювалися установи військової адміністрації — міські, повітові, окружні ко-
мендатури. Вже у листопаді було сформовано Команду державної жандармерії з
23 регіональними відділеннями, що об’єднувала кілька тисяч жандармів і народ-
10
них міліціонерів. Серед них, крім українців, були поляки, німці, євреї .
Особливу увагу УНРада і Державний секретаріат приділяли проведенню
аграрної реформи. Дискусії навколо земельного законодавства точилися кілька
місяців у діапазоні від примату права приватної власності на угіддя до соціаліза-
ції на кшталт УНРівської. Тільки 14 квітня 1919 р. було ухвалено закон, відповід-
но до якого велике землеволодіння скасовувалося на користь наділення землею
малоземельних та безземельних селян. Першочергове право на наділення мали
вояки-землероби Галицької армії. В умовах невпинного скорочення, а згодом —
11
зайняття території ЗУНР поляками закон так і не був реалізований .
Упродовж свого восьмимісячного функціонування державна влада ЗУНР
спромоглася підтримувати на підконтрольних територіях відносний порядок

9 Гай-Нижник П. УНР та ЗУНР: становлення органів влади і національне державотво-
рення (1917—1920 рр.). Київ, 2010. С. 202—204.
10 Лісна І. Становлення української державності в Галичині (1918—1923 рр.). Тернопіль,
2001. С. 44—46.
11 Малик Я. Державна аграрна політика Західноукраїнської Народної Республіки. Демо-
кратичне врядування. Науковий вісник. 2008. Вип. 2.
135