Page 133 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛ 6

РЕСПУБЛІКА
ЗАХІДНИХ УКРАЇНЦІВ
(листопад 1918 — липень 1919 р.)

Восени 1918 р. Перша світова війна наближалася до за-
вершення. Невідворотність поразки Четверного союзу була
очевидною. Альянс стрімко розвалювався. Австро-Угорщи-
на першою 14 вересня звернулася до Антанти з пропозицією
миру, але відгуку не дістала. 29 вересня перемир’я уклала Бол-
гарія, 30 жовтня — Туреччина. 3 листопада — Австро-Угор-
щина, 11 листопада капітулювала Німеччина. Перед урядами
країн Антанти постала складна проблема: виходячи з власних
політико-стратегічних інтересів, вирішити долю переможе-
них держав і народів, що їх населяли. Смисловою основою
її розв’язання стали положення оприлюдненого ще в січні
1918 р. президентом США В. Вільсоном в посланні до конгре-
су плану повоєнного світоустрою (т. з. 14 пунктів). Американ-
ський президент виклав своє бачення майбутнього статусу ба-
гатьох держав. Майже в імперативному тоні наголошувалося,
що потрібно створити незалежну Польську державу, яка має
об’єднати області, заселені без сумніву польським населенням.
Що ж до народів Австро-Угорщини, то їм слід надати можли-
вість автономного розвитку . Україну в посланні В. Вільсона не
1
було згадано. Однак анексіоністські плани лідерів відроджува-
ної Польщі щодо Східної Галичини і створення ЗУНР актуалі-
зували українське питання на мирній конференції.
Творення державного правопорядку. Поразка у Великій
війні «клаптикової» Австро-Угорської імперії, яка під скіпе-
тром Габсбургів утримувала понад 20 народів, породила дина-
мічні відцентрові рухи. Угорщина збиралася залишити двоїсту
монархію, про право на самовизначення заявили чехи і слова-
Руслан 1 Нариси історії Української революції 1917—1921 років. Кн. 2.
Пиріг Київ, 2012. С. 139.
131