Page 273 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 9. Формування російсько-українського кордону: критерії, хід, результати (1917—1920)

станиця перебувала в безпосередній близькості від тогочасного центру Доне-
цької губернії — міста Луганська (рішення про перенесення центру губернії до
Бахмута остаточно було ухвалено наприкінці 1920 р.). На національний чинник
при цьому не зважали, адже на цій території більшість населення становили дон-
ські козаки. Цікаво, що ініціативу в цьому питанні виявило керівництво Дон-
ської області.
Саме в таких кордонах — з Шахтами й Таганрогом — РСФРР уперше офі-
ційно на державному рівні визнала незалежність радянської України. Це було за-
фіксовано в підписаному 28 грудня 1920 р. «Союзному робітничо-селянському
договорі між РСФРР та УСРР», у перших рядках якого йшлося про те, що уря-
ди РСФРР та УСРР визнають «незалежність і суверенність кожної зі сторін, що
43
домовляються» . Саме ці кордони між УСРР та РСФРР були чинними, коли
вони, як дві різні держави, підписали Ризький мирний договір з Польщею в бе-
резні 1921 р. Саме з цими кордонами УСРР увійшла до складу СРСР, офіційне
рішення про створення якого було затверджено не 30 грудня 1922 р. (ця дата
впродовж десятиліть стереотипно згадується як час утворення СРСР), а лише
6 липня 1923 р. .
44
Національний чинник (етнографічна територія) було покладено в осно-
ву визначення кордону між Росією та Україною як національними урядами, так
і радянськими. Однак, погодившись спершу з проголошеною ІІІ Універсалом
Української Центральної Ради територією України та з основними засадами по-
дальшого розмежування, надалі у відносинах з УСРР Кремль не вважав за по-
трібне суворо дотримуватися цього критерію у міжреспубліканських відносинах.
Так, 1919 р. його було використано лише в односторонньому порядку — від
УСРР відійшли всі повіти з неукраїнською більшістю населення, натомість через
політичну недоцільність для Кремля обміну на населені переважно українцями
території зі складу РСФРР не відбулося.
Під час зміни кордону 1920 р. провідну роль відіграв фактор економічної
доцільності. Унаслідок цього територія УСРР збільшилася, зокрема й за рахунок
«українського» Таганрозького округу. Надалі, незважаючи на принципове ви-
знання етнографічного критерію як основного в територіальному розмежуванні,
у Кремлі під час зміни кордонів з радянською Україною його фактично ігнору-
вали. Так сталося і при передачі Росії у 1925 р. більшої частини приєднаної до
УСРР у 1920 р. території. Величезний масив суміжних з УСРР українських етніч-
них територій залишився у складі РСФРР.

43 Про спілкову умову між У.С.Р.Р. і Р.С.Ф.Р.Р. (резолюція). Збір законів і розпоряджень
робітничо-селянського уряду України за 1921 р. Ч. 3. Ст. 93.
44 Про 6 липня як дату створення СРСР див.: Єфіменко Г. 6 липня як «червоний день»
календаря: Причини появи сталінського міфу про дату створення СРСР та потреба його де-
конструкції. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2007. Вип. 16(1). С. 134—
153.
211