Page 282 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

УКРАЇНА У ВИРІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917—1921 рр.

ІІІ Універсалом Центральної Ради частину Донбасу було визнано територією
УНР. Втім, на нього претендував також режим генерала О. Каледіна, що отабо-
рився в Області Війська Донського. Натомість у листопаді 1917 р. за ініціативою
Ф. Сергєєва (Артема) обласний виконком ухвалив рішення про перетворення
Донецько-Криворізького басейну на самостійну адміністративно-територіальну
одиницю, що мала згодом увійти до складу Росії. 14 лютого 1918 р. було створено
місцевий уряд — Раду народних комісарів на чолі з автором та ініціатором ідеї —
Артемом. Типова більшовицька квазідержава здійснювала типову більшовицьку
політику: проголосила націоналізацію вугільної промисловості, муніципаліза-
цію міських будинків, запровадження робітничого контролю над виробництвом,
формування військових робітничих загонів.
Слід зазначити, що на тому етапі про жодне наповнення революційного про-
цесу національним змістом говорити не доводилося: більшовицьким вождям
йшлося не про створення російської, української чи будь-якої іншої національ-
ної республіки, вони мріяли про Всесвітній Союз Радянських Соціалістичних
республік як перший крок до встановлення комунізму в світовому масштабі. В їх-
ніх стратегічних задумах не залишалося місця ні для національних, ні для регіо-
нальних проєктів. Майбутня держава мала будуватися лише за територіальним
принципом. Саме тому Раднарком РСФРР не визнав ДКР ані самостійною рес-
10
публікою, ані частиною Росії, а саме її відокремлення оцінив як «шкідливе» .
У березні ЦК РКП(б) ухвалив рішення про те, що Донбас є частиною України, у
березні ж на ІІ Всеукраїнському з’їзді рад (17—19 березня 1918 р., Катеринослав)
йшлося про федеративну радянську Україну, інтегральною частиною якої була й
ДКР. За місяць ДКР впала під ударами німецько-австрійських військ.
Драматичні події розгорталися й у серці українського революційного руху.
Слід нагадати, що від часу проголошення УНР 20 (7) листопада 1917 р. Доне-
цький басейн фактично не перебував під її контролем. Наприкінці грудня 1917 р.
в Харкові було створено Українську радянську республіку, що проголосила фе-
деративний зв’язок із керованою ленінським Раднаркомом Росією (на відміну
від проголошеної ІІІ Універсалом єдності з Росією, що мала стати «федерацією
11
рівних і вільних народів» ). Під прикриттям фіктивного рішення маріонетко-
вого уряду більшовики розпочали військову експансію проти УНР. Саме в цей
час українська делегація вела у Бресті переговори з представниками держав Чет-
верного союзу. Укладення 9 лютого (27 січня) 1918 р. Брестського мирного до-
говору поставило УНР у залежність від одного з таборів світового воєнного про-
тиборства, але натомість врятувало її від поразки в першій російсько-українській
війні. Керівники УНР сподівалися, що для звільнення окупованих радянськими
військами територій будуть використані насамперед частини, сформовані з укра-

10 Большевистские организации Украины в период установления и укрепления советской
власти (ноябрь 1917 — апрель 1918 гг.). Сб. док. и материалов. Киев, 1962. С. 112.
11 (ІІІ) Універсал Української Центральної Ради. Верховна Рада України. Офіційний веб-
сайт. URL: http://gska2.rada.gov.ua/site/const/universal-3.html (дата звернення: 20.11.2020).
220