Page 285 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 10. Південно-Східна Україна в національно-визвольних змаганнях: доба перемог і поразок

ні взаємовигідного співробітництва. РСФРР зі свого боку не визнавала сувере-
нітет Дону і намагалася включити території Донської республіки (Всевеликого
Війська Донського) до свого складу при визначенні кордону. 31 липня голова
української делегації С. Шелухін доповідав Раді Міністрів: «Російська делегація
в своїм проекті відступила на захід в різних місцях на 125—150—200 верств від
української етнографічної межі і захопила тільки Донецькі каменноугольні ба-
сейни звиш 20 000 кв. верст з українською людністю. Сею межею вона відрізала
від України каменноугольні копі і металургічні заводи, що мають руду з Катери-
14
нославщини і тим розрізали національний і економічний організм України» .
7 серпня 1918 р. Дон та Українська Держава уклали оборонний і торго-
15
вельний союз: державний кордон між ними встановлювався по адміністративній
межі, яка існувала за часів Російської імперії станом на 1917 р. Таганрозький і
Донецький округи підпорядковувалися Дону, до України відходила невелика ді-
лянка в районі Маріуполя.
Поразка держав Четверного союзу у світовій війні, розпад Австро-Угорщи-
ни, революція в Німеччині і зречення Вільгельма ІІ привели до поступового ви-
ведення австро-німецьких військ. Гетьманат залишився сам на сам з потужною
хвилею робітничих і селянських збройних виступів. 9 листопада П. Скоропад-
16
ський був змушений ввести у Катеринославській губернії воєнний стан , однак
утримати владу на місцях уже було неможливо: без збройної підтримки ззовні в
умовах антигетьманського повстання Гетьманат розвалювався, як картковий бу-
диночок. Звістки про те, що уряд пішов у відставку і 14 грудня 1918 р. гетьман
зрікся влади, переважна більшість населення сприйняла як належне.
Українці з апатією та нігілізмом дивилися на руйнування «влади міцної
руки», звертаючи свої погляди в бік міцніючого повстанського руху з його іде-
ями непідвладності жодній владі. Виконувач обов’язків Катеринославського гу-
бернського старости повідомляв МВС: «В районі між станціями Єнакієво, Гор-
лівка і Государів Байрак чини повітової варти роззброєні… У Маріуполі, повіті
становище серйозне, ватаги бешкетують, варта була примушена покинути біль-
17
шість своїх пунктів» .

14 Цит. за: Доповідна записка голови української мирної делегації С.П. Шелухіна про
взаємовідносини України з Росією та дійсні наміри російської мирної делегації щодо пере-
мир’я з Українською Державою. 31 липня 1918 р. Мирні переговори між Українською Держа-
вою та РСФСР. 1918 р. Збірник документів і матеріалів. Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999.
С. 309.
15 Як зазначає В.Р. Мараєв, документ під назвою «Предварительное Соглашение» дато-
ваний 7 серпня. Водночас датою його укладення в літературі називають найчастіше 8 серпня.
(Див.: Мараєв В.Р. Українська Держава і Всевелике Військо Донське: питання кордонів (кві-
тень — грудень 1918 р.). Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інститу-
ту українознавства та всесвітньої історії. 2008. Т. XXIV. С. 288.)
16 Пиріг Р.Я. Донбас у складі Української гетьманської держави (травень-листопад 1918
року). Київ, 2014. С. 38.
17 Цит. за: Пиріг Р.Я. Донбас у складі Української гетьманської держави. С. 38.
223