Page 289 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 289

Розділ  10. Південно-Східна Україна в національно-визвольних змаганнях: доба перемог і поразок

              5 лютого 1919 р. радянські війська увійшли до Києва. В березні до міста пе-
          реїхали вищі органи влади радянської України, яка протрималася до 31 серпня.
          Черговий більшовицький уряд набув цілковито російського забарвлення. Росій-
          ською була адміністрація. За пізнішими підрахунками М. Скрипника, вона видала
          близько двохсот розпоряджень із забороною вживати українську мову  . В поєд-
                                                                             19
                                                  20
          нанні із запровадженням продрозкладки   і соціалізацією поміщицьких земель
          це збурило хвилю селянських повстань, вкотре актуалізувавши гасла самостій-
          ництва. Наприкінці  травня «Бюллетень Секретариата ЦК КП(б)У» масовий
          спротив українського села резюмував так: «Тепер можна з певністю ствердити,
          що пролетарська революція на Україні вступила в період куркульської контр-
          революції. Куркулі та їхні очільники, білогвардійські офіцери, затверджують свою
          гегемонію в селі, спекулюючи на темноті та невігластві селянських мас, залякуючи
          їх збройним насиллям. Аморфність селянських мас, слабкість радянської влади і
          краща організованість куркулів надали останнім можливість захопити в свої руки
          ініціативу наступу на радянську владу. Майже вся Україна вкрита куркульськими
          бандами». З огляду на це більшовицька партія ставила нове завдання — «назу-
          стріч хвилі куркульського повстання підняти, розгойдати потенційну хвилю ко-
          муністичної революції на селі». «Ми переживаємо тільки пролетарську міську
          революцію, що перекидається з одного місця в інше по рейках залізниць, а не че-
          рез проміжок (в оригіналі «через средостение». — Авт.) між містами — сільські
          селянські маси. Пролетарська революція в своєму поглибленні має запалити се-
          лянську революцію, — таким висновком-напучуванням завершувалася стаття. —
          Мікроб громадянської війни, що нині потрясає основи старого капіталістичного
                                                  21
          світу, комуністи мають прищепити селу»  . Власне, йшлося про екстраполяцію
          рецептів російської громадянської війни на український ґрунт.
              З Дону наступала Добровольча армія, на Правобережжі розгорнула військо-
          ві дії армія УНР. Переважна частина України з кінця серпня до середини груд-
          ня 1919 р. залишалася окупованою Добровольчою армією А. Денікіна. Почався
          кривавий етап боротьби за владу між трьома силами, дві з яких несли на своїх
          багнетах національну політику імперського зразка: одна в реставраційній версії,
          друга в модифікованій інтерпретації всесвітнього союзу радянських соціалістич-
          них республік.
              Після відходу німецько-австрійських військ та наступу білокозаків генерала
          П. Краснова, армії генерала А. Денікіна і більшовицьких частин українці були
          поставлені перед фактом: Україна безжально пошматована військами Антанти,
          Польщі, більшовицької Росії. Це був період абсолютної владної «шизофренії»:


              19  Скрипник М.О. Донбас і Україна. Микола Скрипник. Статті і промови з національного
          питання / Упоряд. І. Кошелівець. Мюнхен, 1974. С. 17.
              20  Про грабіжницьку політику більшовиків в Україні див.: Єфіменко Г.Г., Кульчиць-
          кий С.В., Верстюк В.Ф. Більшовицька експансія в Україну. Нариси історії Української револю-
          ції 1917—1921 років. Кн. 2. Київ, 2012. С. 276—315.
              21  Задачи партии в деревне. Бюллетень Секретариата ЦК КП(б)У. 1919. 25 мая.
                                              227
   284   285   286   287   288   289   290   291   292   293   294