Page 289 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 10. Південно-Східна Україна в національно-визвольних змаганнях: доба перемог і поразок

5 лютого 1919 р. радянські війська увійшли до Києва. В березні до міста пе-
реїхали вищі органи влади радянської України, яка протрималася до 31 серпня.
Черговий більшовицький уряд набув цілковито російського забарвлення. Росій-
ською була адміністрація. За пізнішими підрахунками М. Скрипника, вона видала
близько двохсот розпоряджень із забороною вживати українську мову . В поєд-
19
20
нанні із запровадженням продрозкладки і соціалізацією поміщицьких земель
це збурило хвилю селянських повстань, вкотре актуалізувавши гасла самостій-
ництва. Наприкінці травня «Бюллетень Секретариата ЦК КП(б)У» масовий
спротив українського села резюмував так: «Тепер можна з певністю ствердити,
що пролетарська революція на Україні вступила в період куркульської контр-
революції. Куркулі та їхні очільники, білогвардійські офіцери, затверджують свою
гегемонію в селі, спекулюючи на темноті та невігластві селянських мас, залякуючи
їх збройним насиллям. Аморфність селянських мас, слабкість радянської влади і
краща організованість куркулів надали останнім можливість захопити в свої руки
ініціативу наступу на радянську владу. Майже вся Україна вкрита куркульськими
бандами». З огляду на це більшовицька партія ставила нове завдання — «назу-
стріч хвилі куркульського повстання підняти, розгойдати потенційну хвилю ко-
муністичної революції на селі». «Ми переживаємо тільки пролетарську міську
революцію, що перекидається з одного місця в інше по рейках залізниць, а не че-
рез проміжок (в оригіналі «через средостение». — Авт.) між містами — сільські
селянські маси. Пролетарська революція в своєму поглибленні має запалити се-
лянську революцію, — таким висновком-напучуванням завершувалася стаття. —
Мікроб громадянської війни, що нині потрясає основи старого капіталістичного
21
світу, комуністи мають прищепити селу» . Власне, йшлося про екстраполяцію
рецептів російської громадянської війни на український ґрунт.
З Дону наступала Добровольча армія, на Правобережжі розгорнула військо-
ві дії армія УНР. Переважна частина України з кінця серпня до середини груд-
ня 1919 р. залишалася окупованою Добровольчою армією А. Денікіна. Почався
кривавий етап боротьби за владу між трьома силами, дві з яких несли на своїх
багнетах національну політику імперського зразка: одна в реставраційній версії,
друга в модифікованій інтерпретації всесвітнього союзу радянських соціалістич-
них республік.
Після відходу німецько-австрійських військ та наступу білокозаків генерала
П. Краснова, армії генерала А. Денікіна і більшовицьких частин українці були
поставлені перед фактом: Україна безжально пошматована військами Антанти,
Польщі, більшовицької Росії. Це був період абсолютної владної «шизофренії»:

19 Скрипник М.О. Донбас і Україна. Микола Скрипник. Статті і промови з національного
питання / Упоряд. І. Кошелівець. Мюнхен, 1974. С. 17.
20 Про грабіжницьку політику більшовиків в Україні див.: Єфіменко Г.Г., Кульчиць-
кий С.В., Верстюк В.Ф. Більшовицька експансія в Україну. Нариси історії Української револю-
ції 1917—1921 років. Кн. 2. Київ, 2012. С. 276—315.
21 Задачи партии в деревне. Бюллетень Секретариата ЦК КП(б)У. 1919. 25 мая.
227