Page 356 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

го значення. Фактично В. Балицький почав господарювати у Харкові з листо-
пада 1932 р. на посаді особливоуповноваженого ОДПУ в УСРР, залишаючись
до липня 1934 р. заступником голови ОДПУ СРСР. Після своєї другої появи
в Україні він був негайно обраний членом політбюро ЦК КП(б)У. П. Пости-
шев також опинився в Україні уже в грудні 1932 р., щоб «допомогти» місцевим
функціонерам здійснювати хлібозаготівлі. Обраний членом політбюро ЦК, він
обійняв посаду другого секретаря ЦК КП(б)У, але залишився до лютого 1934 р.
на посаді секретаря ЦК ВКП(б). Зрозуміло, що С. Косіор у присутності «дру-
гого першого секретаря», як називали П. Постишева, втратив свій вплив і став
майже анекдотичною фігурою.
У лютому 1933 р. В. Строганов і Р. Терехов були звільнені від обов’язків чле-
нів політбюро ЦК КП(б)У і відкликані у розпорядження ЦК ВКП(б) як такі, що
не виправдали довіри. Тоді ж нарком освіти М. Скрипник втратив свою посаду.
Наркомос очолив В. Затонський, якого негайно було обрано членом політбюро
ЦК КП(б)У. Зацькований Постишевим, М. Скрипник у липні 1933 р. заподіяв
собі смерть.
Остання заміна у складі політбюро ЦК КП(б)У, сформованого на ХІ з’їзді,
відбулася в листопаді 1933 р. У зв’язку з вибуттям І. Акулова, якого призначили
на посаду прокурора СРСР, членом політбюро ЦК КП(б)У став перший секре-
тар Донецького обкому партії С. Саркісов.
Після всіх карколомних подій 1930—1933 рр. утворився той склад політбю-
ро ЦК КП(б)У з 12 осіб, який обраний у січні 1934 р. пленум ЦК затвердив без
будь-яких змін: С. Косіор, В. Балицький, М. Демченко, В. Затонський, Г. Петров-
ський, П. Постишев, С. Саркісов, К. Сухомлин, М. Хатаєвич, В. Чубар, М. Чуви-
рін, Й. Якір. ЦК КП(б)У, включно з довіреними особами всесоюзного генсека,
які здійснювали терор голодом в українському селі (В. Балицький, П. Постишев,
М. Хатаєвич), не пережив сталінських репресій. Вижив тільки Г. Петровський,
який у розпал Великого терору поїхав у відрядження в Москву і мудро відлежу-
вався в лікарнях. Пленум ЦК КП(б)У, сформований ХІV з’їздом у червні 1938 р.,
затвердив політбюро у складі шести осіб (М. Хрущов, М. Бурмистенко, Д. Ко-
ротченко, С. Тимошенко, О. Успенський, О. Щербаков). У М. Хрущова, якому
Й. Сталін доручив регенерацію командного складу управлінської партійної ор-
ганізації, не вистачило кадрів потрібного фахового рівня.
У квітні 1923 р. серед сімох членів політбюро ЦК КП(б)У налічувалося троє
українців, двоє росіян, один німець і один болгарин. У червні 1937 р. склад політ-
бюро ЦК збільшився до 11 осіб, серед яких було п’ятеро українців, двоє росіян,
двоє євреїв, один поляк і один латиш. В усіх проміжних складах політбюро ЦК
чисельність росіян була рівною або меншою за чисельність українців .
22
В республіці було вдосталь українців, готових вірою і правдою служити ро-
сійсько-радянській імперії. Однак у Москві не наважувалися віддати керівни-
22 Розраховано за даними: Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія,
особи, стосунки. 1918—1991. Київ, 2005.
294