Page 359 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 13. Держава-комуна в Україні

штовували показові судові процеси. Організований у травні 1928 р. процес над
технічною інтелігенцією Донбасу («шахтинська справа») побив усі рекорди за
масштабами популяризації засобами преси, кіно- і радіопропаганди. Посилаю-
чись саме на «шахтинську справу», Й. Сталін на пленумі ЦК ВКП(б) у липні
1928 р. обґрунтував тезу про загострення класової боротьби в міру просування
країни до соціалізму.
Використання органів ЧК для встановлення паралельного партійному
контролю над периферією ставило чекістів у незалежне становище щодо місцево-
го компартійно-радянського апарату. Голова Одеського губвиконкому Я. Дроб-
ніс на засіданні політбюро ЦК КП(б)У 24 червня 1921 р. так охарактеризував
цю загрозливу ситуацію: «ЧК — формально відділ губвиконкому, але по суті є
фактичною владою, яка має в своєму розпорядженні необмежені матеріальні за-
соби, в її безпосередньому віданні значна військова сила, їй надане повне право
перерозподілу всередині губернії працівників-комуністів по своїх організаціях,
27
не ставлячи до відома губком» .
Політбюро ЦК КП(б)У у складі Г. Петровського, В. Чубаря і М. Фрунзе
(Д. Мануїльський і Х. Раковський були відсутні) нібито прислухалося до заяви
Я. Дробніса. Порушені питання вирішили поставити на обговорення пленуму
ЦК. Разом з тим у протоколі проти цього пункту порядку денного з’явилася така
ремарка: «Вказати т. Дробнісу, що в теперішній час наша політика щодо ЧК за-
28
лишається без змін» . На пленум ЦК КП(б)У це питання не винесли.
Проте партійний центр з власної ініціативи вирішив реорганізувати органи
державної безпеки. Задумана реформа торкалася функцій і повноважень ВЧК, а не
її становища в компартійно-радянській ієрархії. Політбюро ЦК РКП(б) 1 грудня
1921 р. обговорило принципи реорганізації. В. Ленін сформулював шість завдань,
які лягли в основу прийнятого політичного рішення: звузити компетенцію ВЧК;
обмежити право арешту; призначити місячний термін для проведення справ; по-
силити суди; обговорити питання про зміну назви; підпорядкувати і провести че-
рез ВЦВК загальне положення про зміни в плані серйозних пом’якшень .
29
Чутки про реформу викликали демобілізаційні настрої щодо ЧК як у пар-
тійних організаціях, так і серед працівників цього органу. Реагуючи на це, В. Ле-
нін заявив на IX Всеросійському з’їзді рад (грудень 1921 р.): «Без такої установи
30
влада трудящих існувати не може» . З’їзд доручив Президії ВЦВК переглянути
положення про ВЧК та її органи в напрямі звуження їх компетенції і посилення
засад «революційної законності» . Відразу після цього в Україні, як і решті ра-
31
дянських республік, було прийнято декрети про ліквідацію мережі концтаборів і
«розвантаження» тюрем.

27 Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). Київ, 1996. С. 255.
28 Там само.
29 Ленін В.І. ПЗТ. Т. 44. С. 547.
30 Там само. С. 313.
31 Собрание узаконений РСФСР. 1922. № 4. Ст. 42.
297