Page 362 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

говорите, й нікого нема, можете говорити все, що хочете. Ну як третя особа є, я
не знаю, хто він є». І були випадки — потім вияснилося, що таки доноси були, а
він про мене давав хорошу характеристику… Дуже добра людина. Він постраж-
дав, він мусив, його заставляли. Він став пиячити й помер від алкоголізму, бо він
не міг того робити, а його примусили. І він був директором школи, якраз де моя
38
дружина була вчителькою. І був моїм сусідом, в одному будинку» .
Олексій Кейс, який народився в 1912 р. на хуторі поблизу Райського Друж-
ківського району Донецької області, розповідав: «Як радянська влада робила
агентуру, бо ж кожна людина була під надзором. З кого вони робили тих агентів?
Вони зі своїх ворогів робили агентів. Це тільки в Радянському Союзі, ніде в світі
такого нема. Оце як вони знають, що ти ворог його, радянської влади, то вони
з вас зроблять агента. Наприклад, такий. Вони бачать, що ви є неблагонадійний
чоловік. Але ви маєте двох дітей, жінку, гарно живете, батько, матір. Гарна родина,
живете гарно. Вони вас заарештовують. Потримали там тиждень, і дали вам там
перцю гарно, щоб ви відчули, що ви є в страшній неволі. А потім вас викликають
і кажуть: «От ми знаєм, що ти є ворог радянської влади. Ми знаєм, що ти радян-
ську владу не любиш… Но ми знаєм, що ти человек, из которого можно сделать
хорошего человека. Мы знаем, что ты имеешь хороших детей, свою жену, і от, так
от выбирай: свобода, воля или Сибирь». Значить, або те, або те. Хочеш жити з
жінкою, з дітьми, з матір’ю, з батьком, то «иди к нам работать. А нет, мы на тебя
имеем». Показують отаку стопу матеріалів, що ти є ворог народу й ми тебе за-
провадим там, де Макар телят не пас.
Чоловік в розпачі. Він не зна, що робить. Він нічого не завинив, але ж у нього
діти вдома, жінка, розумієте? А йому ж грозять, що його заберуть у Сибір і на ві-
чну каторгу, розумієте? І він плаче, ридає. Він каже: «Ну, добре, що ви хочете від
мене, я вам все зроблю, все. Я йду до вас». — Ни, мы тебе ничего такого — мы
от тебе поручим только смотреть за тем, за тем и все. — Знаєте? І вони роблять з
нього агента. Навіть з куркулів, навіть з ненадійних людей. Вони беруть от таким
способом його. Вони кажуть, що ти от розкуркулений, а твій отець там на Сибірі
загинув і так далі. Вот работать к нам, или пойдешь туда до медведей. І чоловік
йде. Але вони попереджають, що гляди ж, ти ж мусиш бути чесним агентом, бо як
ми тебе, сукин син, зловимо, то буде тобі біда. Тоді що вони роблять? Ось уявіть
собі вечоринки. У когось уродини. Хтось справляв уродини, і там 20 душ людей.
Вони вже знають, що там є. І вони якомусь там поручають провокацію, значить:
говори з тим, говори з тим, говори з тим. І в тій компанії люди говорять. А ті тему
піднімають. Агенти піднімають тему.
І ось мій брат рідний. Я агент, а мій брат каже: «Та будь вона проклята, ця ра-
дянська влада. Це не є влада, це є бандитизм. Досить нам того». А я агент. І мені
на брата говорити якось не випадає. Я взяв промовчав. Думаю — ну, це брат рід-
ний, я промовчу. За два дні мене кличуть. «Ти там був!».
38 Великий голод в Україні. Свідчення очевидців для комісії Конгресу США. Т. II. Київ,
2008. С. 655, 687.
300