Page 366 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

Суть справи полягала не в тому, що Й. Сталін усував потенційно небезпеч-
ного суперника. Усією своєю поведінкою С. Кіров демонстрував, що не збирався
конкурувати з вождем. Убивство функціонера такого масштабу мало слугувати
підставою для розв’язування терору у величезних масштабах.
5 грудня 1934 р. газета «Известия» опублікувала датовану днем смерті
С. Кірова постанову ЦВК СРСР про внесення змін у чинні кримінально-про-
цесуальні кодекси союзних республік. Тепер справи про терористичні організа-
ції і акти терору проти представників радянської влади мали розслідуватися не
більше десяти днів. Слухали ці справи без участі сторін, вирок про найвищу міру
покарання виконувався негайно. Клопотання про помилування і касаційний
45
розгляд справ нове судочинство не передбачало .
Безпосередній початок Великого терору датується телеграмою Й. Сталіна
і А. Жданова, які перебували в Сочі на відпочинку, Л. Кагановичу, В. Молото-
ву та іншим членам політбюро ЦК ВКП(б) у Москві. У телеграмі, надісланій
25 вересня 1936 р., зазначалося: «Вважаємо абсолютно необхідною і терміно-
вою справою призначення тов. Єжова на посаду наркомвнусправ. Ягода явним
чином виявився не на висоті свого завдання у справі розкриття троцькістсько-
46
зінов’євського блоку. ОДПУ запізнилося в цій справі на чотири роки» .
Микола Єжов закінчив один клас початкового училища, після чого брав
участь у Першій світовій війні, перебував на військово-політичній роботі в
Червоній армії. У 1927 р. почав працювати інструктором щодо роботи з ка-
драми в центральному партійному апараті. Будучи одним з технічних співро-
бітників Й. Сталіна, він швидко піднявся по кар’єрній драбині — до секретаря
ЦК ВКП(б) і голови Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1935 р. Ці
посади залишилися за ним і після 26 вересня 1936 р., коли його було призначено
наркомом внутрішніх справ.
Профспілки як «передавальний пас» від влади до робітничих мас. Голов-
ними захисниками найманих працівників у відносинах з роботодавцем завжди
були професійні спілки. Проте роль профспілок після націоналізації підпри-
ємств, яка означала їх одержавлення, радикально змінювалася. З’ясуємо принци-
пову відмінність між ринковим (за лексикою більшовиків — капіталістичним) і
комуносоціалістичним виробництвом.
Найбільш яскраву картину ідеального виробництва — незалежного від рин-
ку, а через це позбавленого «загрози капіталістичної експлуатації», дав М. Буха-
рін у праці «Програма комуністів (більшовиків)». Ось вона: «Працюють разом,
за виробленим і вирахуваним трудовим планом. Підрахує центральне статис-
тичне (лічильне) бюро, що на рік треба виробити стільки-то і стільки-то чобіт,
штанів, ковбаси, вакси, пшениці, полотна і так далі; підрахує воно, що для цього

45 Постановление Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР. О внесении
изменений в действующие уголовно-процесуальные кодексы союзных республик. Известия
ЦИК СССР и Всероссийского ЦИК. 1934. 11 декабря.
46 Реабилитация. Политические процессы 30—50-х годов. Москва, 1991. С. 221.
304