Page 391 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

в степах житниці федерації стався той же жахливий кошмар, що холодить кров, в
32
тій же жахливій і моторошній різноманітності його картин, що й на Поволжі» .
Облудність аргументації впадає в око. 1920 рік на півдні України також був
неврожайним. Виконуючи вимоги Ради праці і оборони, працівники нарком-
продів РСФРР і УСРР застосовували при вилученні продподатку терористичні
методи, хоча бачили, що забирають хліб у голодних селян.
У 1922 р. в Україні було засіяно на 2,7 млн десятин менше, ніж у попередньо-
му році . Приріст посівних площ на Лівобережжі і Правобережжі не зміг пе-
33
рекрити величезного недосіву в південних губерніях. Однак республіка змушена
була виділити з невеликого врожаю 1922 р. понад 10 млн пуд. зерна в експортні
ресурси . Москва зобов’язала українських керівників розпочати перерваний
34
вій нами експорт хліба, щоб дістати валюту. Як експорт хліба, так і поставки в
Росію призвели до того, що голод у південних губерніях протримався протягом
усього 1922 р. і продовжився у першій половині 1923 р. Однак завдяки зарубіж-
ній допомозі він уже не супроводжувався масовою смертністю.
Зарубіжна допомога тривала з березня 1922 р. по червень 1923 р. У серп-
ні 1922 р., коли закордонні організації повністю розгорнули свою роботу, вони
надавали підтримку 1,8 млн жителів неврожайних губерній проти 400 тис., за-
безпечуваних ЦК Наслідгол при ВУЦВК. Отже, роль закордонних організацій
була вирішальною. У тогочасній пресі підносилося значення міжнародної проле-
тарської солідарності, натомість обсяги допомоги АРА та інших «буржуазних»
організацій применшувалися. Однак безстороння статистика ставить внесок
кожної закордонної організації допомоги на належне місце: за період своєї ді-
яльності Міжробдоп надав голодуючим України 383 тис. пайків, місія Ф. Нансе-
35
на — 12,2 млн, АРА — 180,9 млн пайків .
Якими жертвами для українського народу обернулася інформаційна блокада
1921 р. у поєднанні з хлібозаготівлями, здійснюваними терористичними мето-
дами? За розрахунками співробітника Інституту демографії та соціальних дослі-
джень ім. М.В. Птухи НАН України О. Рудницького, під час голоду загинуло до
900 тис. осіб (надсмертність), а викликаний голодом дефіцит народжень стано-
36
вив мільйон осіб . Чи можемо ми визначити мотиви, якими керувався вождь
більшовиків В. Ленін, встановлюючи інформаційну блокаду голодуючої України?
Українське село було охоплене антибільшовицьким повстанським рухом. Як
стверджувалося у звіті уряду УСРР VI Всеукраїнському з’їздові рад, за 1921 рік у

32 Год борьбы с голодом. Через делегатов VII Всеукраинского съезда Советов всем трудя-
щимся: отчет Центральной комиссии по борьбе с последствиями голода при ВУЦИКе. Харь-
ков, 1923. С. 13.
33 Стенографический отчет третьей сессии ВУЦИК VI созыва 10—16 октября 1922
года. Бюллетень № 3—4. Харьков, 1922. С. 27.
34 Отчет о деятельности рабоче-крестьянского правительства УССР с 1 окт. 1922 г. по
1 окт. 1923 г. Харьков, 1924. С. 30.
35 Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919—1928). С. 201.
36 Гладун О.М. Нариси з демографічної історії України XX століття. Київ, 2018. С. 158, 187.
329