Page 405 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 14. Радянська модернізація УРСР: мета, інструменти досягнення, наслідки

хоча останні нерідко суперечили матеріальним інтересам селян. Держава-комуна
покладалася не на ініціативу виробника, мотивовану матеріальною зацікавленіс-
тю, а на слухняність і беззаперечне виконання директив.
Наприклад, 25 лютого 1936 р. РНК УСРР і ЦК КП(б)У ухвалили поста-
нову «Про хід ремонту тракторного і кінного сільськогосподарського рема-
ненту в МТС і колгоспах Донецької області» (щоб врахувати місцеву специ-
фіку, такі постанови часто приймали по окремих областях). У ній вимагалося:
«У п’ятиденний строк встановити кількість кінних сіялок та кінних плугів, які
підлягають ремонту (в колгоспах). Організувати масову перевірку якості ремон-
ту й зберігання відремонтованого реманенту в МТС і колгоспах. Забезпечити,
щоб весь сільськогосподарський реманент був прочищений, змащений і збері-
64
гався у закритому приміщенні» . Тобто якби не зазначалося, що прочищений
і змащений реманент потрібно зберігати в закритому приміщенні, він, напевно,
іржавів би в полі… Чи можна більш виразно проілюструвати втрату почуття гос-
подаря у всіх, хто працював в одержавлених колгоспах?
В індустріальних галузях виробництва другу п’ятирічку (1933—1937) було
проголошено п’ятирічкою освоєння новоспоруджених потужностей. Успішність
освоєння залежала передусім від якості робочої сили. Громадсько-технічний ек-
замен проводили сотні підприємств, а в 1935 р. цей робітничий «почин» пере-
творили на державний екзамен, тобто зробили його обов’язковим. У важкій про-
мисловості України кількість робітників, які склали технічний екзамен, зростала
з року в рік: 13,5 тис. у 1933 р., 205 тис. у 1935 р., 224 тис. у 1936 р. 65
Чимало великих підприємств було перетворено в роки другої п’ятирічки
на навчальні комбінати, в яких застосовували всі форми навчання без відриву
від виробництва — починаючи з ліквідації неписьменності і закінчуючи ви-
щою освітою. Про масштаби технічного навчання в усіх його формах у великій
промисловості України дають уявлення такі дані (у відсотках до загальної кіль-
кості робітників на жовтень 1936 р.): закінчили навчання — 46,3 %, вчилися —
25,5 % . Отже, дві третини робітників наприкінці другої п’ятирічки проходили
66
технічне навчання або завершили його. Неписьменні й некваліфіковані селяни,
які сотнями тисяч поповнювали щороку лави робітничого класу, швидко здобу-
вали необхідну кваліфікацію.
Як результат, у другій п’ятирічці відбулося істотне поліпшення усіх техніко-
економічних показників, які характеризували рівень використання основних ви-
робничих фондів. В електроенергетиці витрати умовного палива в розрахунку
67
на кіловат-годину скоротилися з 954 до 648 г . Коефіцієнт використання ко-
рисного обсягу доменних печей (у кубометрах обсягу на тонну виплавленого ча-
вуну) у 1937 р. становив 1,08, тобто зрівнявся з показниками розвинених країн

64 Кульчицький С.В. Ціна «великого перелому». С. 411.
65 Культурне будівництво Української РСР. Статистичний довідник. Київ, 1940. С. 55.
66 Виконання народногосподарського плану УРСР за 1936 рік. Київ, 1937. С. 514.
67 Народне господарство УРСР. Статистичний довідник. Київ, 1940. С. 20.
343