Page 455 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)
P. 455

Розділ 15. Інструментарій соціальних змін: більшовицький терор і радянізація в Україні

                                    39
          ня й тривати чотири місяці  . Всі потенційні жертви поділялися на дві категорії:
          перша після арешту й нетривалого «слідства» мала бути страчена; щодо другої
          застосовували більш «ліберальні» заходи — ув’язнення в тюрмах або таборах на
                                           40
          термін від восьми до десяти років  .
              Оперативний план передбачав створення (за п’ять днів до операції) у колиш-
          ніх окружних центрах та інших пунктах міжрайонних оперативних груп. Загалом
          в УРСР їх було створено 42. Їх очолили відповідальні представники облуправлінь
          НКВС або начальники відповідних міськрайвідділків чи окрвідділів. Кожного
          з заарештованих перед відправленням до в’язниці начальник міжрайопергрупи
          мав особисто допитати і звірити об’єктивні дані з матеріалами справи. В «опе-
          ративному плані щодо вилучення куркулів та кримінальників 2-ї категорії» про-
          понувалося заарештувати 18 953 особи. У столичній, як вважалося надзвичайно
          засміченій шкідливим елементом, області мали бути заарештовані 2 117 куркулів
                                 41
          і 3 404 кримінальників  . Втім, ці нормативи були орієнтовними. До посилених
          навантажень чекістський апарат «готували» й шляхом кадрових змін. 11 трав-
          ня 1937 р. з України «изъяли» В. Балицького. До 19 червня він ще виконував
          обов’язки начальника УНКВС по Далекосхідному краю, потім був відкликаний
          до Москви і заарештований.
                                                                                  42
              Новопризначений очільник карального відомства Ізраїль Леплевський   ак-
          тивно заохочував підлеглих ініціювати підвищення спущених згори «лімітів».
          Невдовзі вони наперебій, намагаючись перевершити один одного, виступали з
          відповідними «пропозиціями», не лише про підвищення лімітів, а й щодо за-
          провадження більш суворого підходу до їх виконання. В підоснові «стаханов-
          ської» заповзятості українських чекістів лежали настанови їхнього керівника:
          «Форсуйте роботу Трійки. Врахуйте, що цей ліміт є попереднім як для першої,
          так і для другої категорії. Через декілька днів повідомлю про збільшення ліміту.
          Звертаю Вашу увагу, що досі Ви Трійкою засуджували в табори стариків, непри-
                                                                               43
          датних для роботи. У подальшій роботі Трійки це необхідно усунути»  . І, слід
          зазначити, форсували. В результаті задоволення численних клопотань остаточні
          ліміти для України було встановлено на рівні: для 1-ї категорії — 26 150, для 2-ї

              39  Зрештою вона розтяглася на 15 місяців. Як зазначає С. Кульчицький, початкові ліміти
          «другої категорії» подвоїлися, а «першої категорії» зросли в п’ять разів. (Див.: Кульчиць-
          кий С. Вертикаль державної безпеки в системі диктатури більшовицьких вождів (1917—
          1938 рр.). Радянські органи державної безпеки в Україні (1918—1991 рр.): історія, структура,
          функції: Матеріали круглого столу (19 грудня 2013 р., м. Київ). Київ, 2014. С. 58.)
              40  Васильєв В., Кравченко П., Подкур Р. Політичні репресії на Вінниччині, 1918—1980-ті
          роки. Реабілітовані історією: у 27 т. Вінницька область. Кн. 1. Вінниця, 2006. С. 46—47.
              41  Бажан О. Репресивна діяльність органів ВУНК—ДПУ—НКВС—КДБ на Київщині
          у 1919—1980-ті рр. З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ. 2011. № 1(36). С. 179.
              42  14 червня 1937 р. обійняв посаду наркома внутрішніх справ УРСР. 25 січня 1938 р.
          його було відкликано з посади наркома НКВС, невдовзі заарештовано і 28 липня засуджено
          до вищої міри покарання.
              43  Цит. за: Бажан О. Репресивна діяльність органів ВУНК—ДПУ—НКВС—КДБ на
          Київщині у 1919 — 1980-ті рр. З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ. 2011. № 1(36). С. 182.
                                              393
   450   451   452   453   454   455   456   457   458   459   460