Page 528 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛ 17

УКРАЇНСЬКЕ КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ
В ПРОКРУСТОВОМУ ЛОЖІ
БІЛЬШОВИЦЬКОЇ
ІДЕОЛОГІЧНОЇ МОНОПОЛІЇ

Українське відродження vs «культурна революція». Ін-
телектуали (або ж інтелігенція) були відносно новим соціаль-
ним явищем як в імперській Росії, так і в Австро-Угорщині і на
час революції 1917 р. не встигли сформувати сталої соціальної
верстви. Не становили винятку й інтелектуали-українці, які на-
прикінці ХІХ ст. вступили в конкурентну боротьбу з рештою
привілейованих (високоосвічених) верств за своє місце під сон-
цем. Цим, власне, і зумовлювався вищий, порівняно з рештою
суспільних верств, рівень революційності інтелігенції. Най-
більш вибуховим, як засвідчили події межі ХІХ—ХХ ст., було
студентське середовище. І в Західній Україні, і в Наддніпрян-
щині студентство виступало провідною силою як загальноре-
волюційного, так і національно-визвольного рухів, оскільки
внаслідок історичних обставин перебувало в авангарді процесу
«самоозначення в місці і часі» в «переломні моменти для кра-
1
їни та нації» . На початок радянізації України в республіці на-
лічувалося близько 25 тис. представників так званих «вільних
2
професій» . На середину 1920-х років на державній службі пе-
ребувало 6,1 тис. митців . Це було катастрофічно мало для ба-
3
гатомільйонної країни, влада якої задекларувала амбітну про-
граму системних соціально-економічних та етнокультурних
змін, що передбачала культурну революцію, індустріалізацію та
електрифікацію. За окреслених обставин і загалом критичного
ставлення інтелігенції до більшовицької влади у неї не залиша-

1 Грицак Я. Ігри з кочергою: всерйоз і по-українськи. Страсті за
націоналізмом: стара історія на новий лад. Есеї. Київ, 2011. С. 140.
2 До них відносили артистів, літераторів, музикантів, лікарів, адво-
Лариса катів, викладачів, священників.
3
Білокінь С.І. Закоханий у вроду слів. М. Зеров — доля і книги. Київ:
Якубова Час, 1990. С. 56.
466