Page 551 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛ 18

«НИКТО НЕ ДАСТ НАМ ИЗБАВЛЕНЬЯ:
НИ БОГ, НИ ЦАРЬ И НЕ ГЕРОЙ»:
ВІД «ВОЙОВНИЧОГО МАТЕРІАЛІЗМУ»
ДО БЕЗБОЖНОЇ П’ЯТИРІЧКИ

Вкрай суперечливими виявилися наслідки діяльності біль-
шовиків у сфері релігійного життя. Десакралізація та масова
«добровільно-примусова» атеїзація населення видавалася ке-
рівникам більшовицького агітпропу інструментом і шляхом
блискавичної соціальної та етнокультурної модернізації глибоко
традиційного постімперського суспільства. Залишаючи осто-
ронь суперечності, які спричиняла діяльність більшовицьких
хунвейбінів, позбавлених релігійних ілюзій, в етнічних грома-
дах, варто зазначити, що на першому етапі вона залишалася за-
мкненою сама в собі. На постімперських просторах принципи
віротерпимості та свободи совісті мали зовсім коротку історію
(вперше у суспільному дискурсі ці поняття з’явилися в контексті
столипінського реформування) і не були закріплені в суспільних
практиках, а тим більше у масовій свідомості. Тож перший ко-
муністичний штурм та експропріація церков у Червоній Росії й
зоні її геополітичного впливу перетворилися на стихійне лихо у
глибоко патріархальному фундаменталістському середовищі. Не
лише патологічний антиклерикалізм російських більшовиків, а
й усвідомлення сили церкви — цієї держави в державі, або ж, за
висловом Е. Ґелнера, тіньової держави , — що після поваленого
1
самодержавства була чи не найпотужнішим їхнім масовим про-
тивником на шляху утвердження влади , визначали церковну
2
політику новопосталої влади.
1 Ґелнер Е. Нації і націоналізм. Націоналізм. Київ, 2003. С. 71.
2 Слід зазначити, що церковники відповідали більшовикам ціл-
ковитою «взаємністю», оголошуючи їх мало не владою Антихриста.
Зокрема, під час Всеросійського помісного собору (серпень 1917 —
вересень 1918 рр.) заявляли: «Хто не знав, що соціалізм — явище,
Лариса протилежне християнству, що з волі його виявиться люта морда анти-
христа? …Соціалізм — антихристиянський рух, в кінці кінців він дає
Якубова більшовизм. Народні маси, змучені й вільним шинком, і пережитками
489