Page 569 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Розділ 18. «Никто не даст нам избавленья: ни бог, ни царь и не герой»

суджені позасудовими органами в 1937—1938 рр. до страти. В. Чехівського роз-
стріляли 3 листопада 1937 р. на Соловках, М. Чехівський розстріляний 4 грудня
41
1937 р. трійкою НКВС Курської області .
Другий комуністичний штурм виявився не лише переломним, а й фатальним:
знищення сільської та релігійної спільнот — цих низових осередків первинної со-
ціалізації та самоорганізації — усунуло перешкоди на шляху атомізації суспільства
за тоталітарним зразком. Віднині єдиним шляхом низової організації були партія
та створені нею організації і громадські рухи, зцементовані єдиною ідеологією, вер-
тикаллю підпорядкування, естетикою, міфологією, церемоніалом та метою.
Після здійснення суцільної колективізації та організації Голодомору єди-
ний фронт традиційних громад було зламано. Під нищівним тиском чекістських
спецоперацій захитався, здавалося, тисячоліттями непорушний храм єврейської
ідентичності. Безкомпромісна боротьба євсекцій проти духовних засад відтво-
рення культури штетлів почала приносити свої плоди. Якщо в 1929 р. більшо-
вики дозволили ввезти обмежену кількість маци, яку пожертвували західноєвро-
пейські євреї, то в подальшому атеїстичний наступ не знав відхилень і поблажок.
В 1930 р. виготовлення та завезення маци було офіційно заборонено. В подаль-
шій радянській історії здобуття маци перетворилося на надскладну проблему,
особливо в часи карткової системи. Релігійне життя обмежилося службами у
синагогах. Традиційна діяльність релігійних громад вимушено перейшла в під-
пілля, сакральні звичаї (обрізання, ритуальний забій худоби), хоча й не заборо-
нялися законодавством, унеможливлювалися адміністративними заходами. Ряди
членів релігійних громад танули, священики відмовлялися від сану чи ледь живо-
тіли в умовах фактичного безправ’я та злиднів.
Старше покоління з болем дивилося на відхід молоді від віковічних стан-
дартів повсякденного життя. Тепер єврейська громада була в меншості, у фак-
тичному підпіллі і не мала сили впливати на процеси маргіналізації. Друковані в
офіційній радянській пресі на їдиш (зокрема, в журналі «Безбожник» — «Апі-
койрес») фрази, які п’ятдесят років тому годі було й уявити вимовленими вголос:
«Маца, марор, карпас и хрен — это дурные вещи, а красивый набожный ребе —
поросенок в тфилине», «Может быть мы будем поняты как дети-хулиганы. Мы
42
посылаем вам большую фигу в честь праздника Песах!» , — задавали тон ново-
го атеїстичного наступу.
Втім, атеїстична кампанія не обмежувалася агітацією і пропагандою. Півден-
на Україна ще голодувала, а чекісти розпочали масовану операцію проти духо-
венства, яке в часи великого голоду допомагало своїм вірянам вижити. З усією

41 Бачинський П. Примари політичних судових процесів 30-х років в Україні. Реабіліто-
вані історією. Київська область. Кн. 3. Київ, 2011. С. 519.
42 Школьникова Э. Трансформация еврейского местечка в СССР в 1930-е годы (по
материалам Государственного Архива Российской Федерации и еврейской прессы на идиш
и русском). Общество «Еврейское наследие». URL: http://jhistory.nfurman.com/lessons9/
1930.htm (дата звернення: 20.11.2020).
507