Page 654 - Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

РОЗДІЛЕНА НАЦІЯ: ПАРАДОКСИ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

публіку, що, подібно до Кримської АСРР, в уяві високих радянських очільників
виступала альтернативою вирішення єврейського питання в Палестині. Радян-
ська єврейська республіка мала засвідчити, що пролетарський інтернаціоналізм
є набагато прогресивнішим за сіонізм. Втілення цієї високої місії покладалося
на Державний комітет із землевпорядження єврейських трудящих — КомЗЄТ,
створений наприкінці серпня 1924 р. й очолений Ю. Ларіним і П. Смідовичем.
В умовах гострого малоземелля ідеї пролетарського інтернаціоналізму не
знаходили підтримки в кримськотатарському середовищі. Не стало винятком і
вище республіканське керівництво. На противагу КомЗЄТу В. Ібраїмов підтри-
мав і очолив Кримське товариство допомоги переселенцям та розселенцям, що
мало працювати з кримськими татарами (секретарем товариства став Мустафа
Абдулла, засуджений і розстріляний пізніше за однією справою з В. Ібраїмовим).
У конфлікті між прибічниками єврейської і татарської колонізації північних
районів Криму Й. Сталін став на бік перших. Розроблений КомЗЄТом план зем-
леустрою передбачав розселення впродовж 10 років 100 тис. єврейських сімей у
Джанкойському та Євпаторійському районах Криму та в Приазов’ї. В. Ібраїмов
58
закликав татар розселитися на вільних землях півострова . Демарш було оці-
нено належним чином: у лютому 1926 р. Кримський обком партії за вказівкою
ЦК РКП(б) засудив факт порушення партійної дисципліни. Голову Татарського
бюро при обкомі І. Фірдевса відрядили у розпорядження ЦК ВКП(б). Голову
Кримраднаркому О. Дерен-Аєрли звільнили з посади «як фактичного та сві-
домого керівника татарського угруповання, яке протиставило себе партійній
організації». Не забарилося і вжиття заходів «партійного перевиховання Велі
59
Ібраїмова» . Воно стало показовим актом «виховання» для всіх кримських та-
тар-комуністів. Викликаного в січні 1928 р. до Москви В. Ібраїмова дорогою за-
арештували, звинуватили у вбивстві незаможника і 9 травня розстріляли.
Репресування В. Ібраїмова започаткувало масштабну кампанію, спрямовану
проти націонал-комуністів у Криму. 1 серпня 1928 р. секретар ЦК В. Молотов за-
уважив в оргбюро ЦК ВКП(б): «За спиною Ібраїмова, без сумніву, стояли люди
більш культурні..., більш досвідчені вороги Радянської влади. Нема сумнівів, що
ці вороги групувалися в особливу антирадянську організацію кримських буржу-
60
азних націоналістів (організація мілліфірківців)» . За справою «Міллі Фірка»
було заарештовано 63 представників кримськотатарської інтелігенції. Б. Одабаш,
А. Озенбашли, С. Хаттатов, Х. Чапчакчи і ще вісім мілліфірківців були засуджені
до розстрілу, який деяким із них замінили 10-річним ув’язненням. Інші були за-
слані на Соловки, де й загинули .
61

58 Там само. С. 291—292.
59 Бикова Т. Кампанія «татаризації» в Криму (1921—1928 рр.). Крим від античності
до сьогодення. С. 429.
60 Габриелян О.А. и др. Крымские репатрианты: депортации, возвращение и обустрой-
ство. Симферополь, 1998. С. 49—50.
61 Там само. С. 50.
528